Методичні підходи щодо адаптації учасників АТО, ВПО в системі підприємницької діяльності

Abstract

Успішна соціальна адаптація учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) вносить істотний внесок у розвиток економіки, соціальних відносин, культури, політичну стабільність, знижує соціальну напругу в суспільстві, пом'якшує ефект депопуляції населення приймаючих громад. Концентрація біженців і вимушених переселенців різниться по регіонам України, проте проблема їх соціальної адаптації актуальна для всіх регіонів країни і всього українського суспільства. Соціальна адаптація учасників АТО, ВПО визначається як встановлення оптимальних відносин з соціальними інститутами, групами, органами влади на території проживання; закріплення тенденції до партнерських відносин з іншими групами, здійснюване на основі вирівнювання показників їх соціального і економічного станів; нормалізація морально-психологічного самопочуття переселенців на основі формування почуття приналежності до місцевої спільноти, усвідомлення і прийняття її цінностей, переконань, норм. Гіпотеза наукового дослідження ґрунтується на сукупності наукових положень, механізмів та інститутів економічної й соціальної адаптації учасників АТО, вимушених переселенців (ВПО), що дає змогу досліджувати фактори їх здатності до підприємницької реінтеграції. Відзначено, що якість інтеграції учасників АТО, вимушених переселенців (ВПО) в приймаючих громадах пов'язана із серйозними проблемами, причому деякі з них залишаються невирішеними навіть у відносно багатих демократичних державах. Безсумнівно, ресурси є значною перешкодою, і якщо не будуть залучено кошти з державного бюджету або додаткові ресурси з боку міжнародного співтовариства, інтеграція учасників АТО, вимушених переселенців (ВПО) навряд чи піде бажаними темпами. Визначено, що інтеграція та адаптація – це складні процеси, для яких не існує швидких сценаріїв. Не всі запропоновані заходи передбачають збільшення фінансових витрат; в багатьох областях необхідні якісні поліпшення.

Успешная социальная адаптация участников АТО, внутренне перемещенных лиц (ВПЛ) вносит существенный вклад в развитие экономики, социальных отношений, культуры, политической стабильности, снижает социальное напряжение в обществе, смягчает эффект депопуляции населения принимающих общин. Концентрация беженцев и вынужденных переселенцев различается по регионам Украины, однако проблема их социальной адаптации актуальна для всех регионов страны и всего украинского общества. Социальная адаптация участников АТО и ВПЛ определяется как установление оптимальных отношений с социальными институтами, группами, органами власти на территории проживания; закрепление тенденции к партнерским отношениям с другими группами, осуществляемое на основе выравнивания показателей их социального и экономического состояния; нормализация морально-психологического самочувствия переселенцев на основе формирования чувства принадлежности к местному сообществу, осознание и принятие разделяемых ими ценностей, убеждений, норм. Гипотеза научного исследования основывается на совокупности научных положений, механизмов и институтов экономической и социальной адаптации участников АТО и вынужденных переселенцев (ВПЛ), что позволяет исследовать факторы их способности к предпринимательской реинтеграции. Доказано, что качество интеграции участников АТО, вынужденных переселенцев (ВПЛ) в принимающих общинах связана с серьезными проблемами, причем некоторые из этих проблем не решены даже в относительно богатых демократических государствах. Несомненно, ресурсы есть значительным препятствием, и, если не будут привлечены средства из государственного бюджета или дополнительные ресурсы со стороны международного сообщества, интеграция участников АТО, вынужденных переселенцев (ВПЛ) вряд ли пойдет желательными темпами. Определено, что интеграция и адаптация – это сложные процессы, для которых не существует быстрых сценариев. Не все предложенные меры предусматривают увеличение финансовых затрат; во многих областях необходимы качественные улучшения.

Successful social adaptation of ATO participants and internally displaced persons (IDPs) contributes to enhancing the economy, developing social relations, culture and political stability along with reducing social tension, smoothing the depopulation effects in the host communities, etc. The concentration of refugees and IDPs varies across the regions of Ukraine, however, the problem of their social adaptation is relevant to all regions of the country and the entire Ukrainian society. Social adaptation of ATO participants and IDPs is defined as the establishment of optimal relationships with social institutions, authorities and groups in the territory of their residence; reinforcement of the trend towards partnerships with other groups based on the alignment of indicators of their social and economic status; normalization of moral and psychological wellbeing of IDPs based on the feelings of belongingness to local community; awareness and acceptance of shared values, beliefs and norms. The research hypothesis relies on the total array of scientific statements, mechanisms and institutes of economic and social adaptation of ATO participants and internally displaced persons (IDPs) that allows exploring the factors of their capacity to business reintegration. It is proved that the quality of integration of ATO participants and internally displaced persons (IDPs) in host communities is associated with overcoming serious problems and challenges, some of them have not been resolved so far even in relatively wealthy democracies. Apparently, the major barrier is the lack of resources, if the government fails to provide necessary funding from the state budget or find additional assets from the international community, the integration of ATO participant and internally displaced persons (IDPs) will hardly move on at a desired pace. It is specified that integration and adaptation are complex processes and do not suggest quick standard scenarios. Not all the proposed measures and actions provide for cost increase; however, a number of qualitative improvements are needed.