Просторова організація класу та шкільне меблювання кінця ХVІІІ – межі ХХ сторіччя

Abstract

Методика дослідження базується на історико-культурному методі. Джерельною базою є твори образотворчого мистецтва, наукова та технічна література досліджуваного періоду, матеріальні пам’ятки. У середині XVIII ст. з започаткуванням в Європі державних систем загальної шкільної освіти змінюються форми та методи організації навчальної роботи та, відповідно, підходи до організації простору класу. Виникає та поступово розповсюджується стаціонарна рядно-фронтальна організація навчального простору, що домінує протягом усього досліджуваного періоду. Лише на межі XX ст. цей підхід зазнає критики з боку педагогів-реформаторів, розпочинаються пошуки альтернативних підходів. Таким чином, кінець XVIII – межу XX ст. можна розглядати як окремий період в розвитку організації навчального простору. В цьому періоді можна виділити два етапи. Початковий етап відрізняється утилітарним підходом до організації простору, меблевої комплектації та формоутворення меблів. Орієнтовно з 1840-х у США та 1860-х років у Європі розпочинається новий етап розвитку навчального простору школи, що характеризується науково-гігієнічним підходом. На цьому етапі також виникає промислове виробництво шкільних меблів, у меблевому формоутворенні починають відігравати певну роль естетичні чинники. Розвиток просторової організації шкільних класів кінця XVIII – межі XX ст. вперше розглядається як окремий період розвитку навчального простору. На основі виявлення характерних рис шкільного меблювання та організації простору класу уточнено часові межі зазначеного періоду. Виявлено та охарактеризовано етапи розвитку шкільного меблювання в межах досліджуваного періоду. Детальна характеристика одного з періодів розвитку навчального простору школи є внеском у формування цілісної картини освітнього дизайну як історико-культурного феномену. Розуміння закономірностей історичного розвитку навчального простору має практичне значення для концептуалізації та прогнозування тенденцій сучасного освітнього дизайну.

Методика исследования базируется на историко-культурном методе. Источниковая база – произведения изобразительного искусства, научная и техническая литература исследуемого периода, материальные памятники. В середине XVIII в. с основанием в Европе государственных систем всеобщего школьного образования изменяются формы и методы учебной работы и, соответственно, подходы к пространственной организации класса. Возникает и постепенно распространяется стационарная рядно-фронтальная организация учебного пространства, которая доминирует на протяжении всего рассматриваемого периода. Только на рубеже XX в. педагоги-реформаторы начинают критиковать этот подход, начинаются поиски альтернативных подходов. Таким образом, конец XVIII – рубеж XX в. можно рассматривать как особый период в развитии организации учебного пространства. В этом периоде можно выделить два этапа. Начальный этап отличается утилитарным подходом к организации пространства, мебельной комплектации и формообразованию мебели. Ориентировочно с 1840-х годов в США и с 1860-х годов в Европе начинается новый этап развития учебного пространства школы, который характеризуется научно-гигиеническим подходом. На этом этапе также возникает промышленное производство школьной мебели, в мебельном формообразовании начинают играть определенную роль эстетические факторы. Развитие пространственной организации школьных классов конца XVIII – рубежа XX в. впервые рассматривается как особый период развития учебного пространства. На основе выявления характерных черт школьной меблировки и организации пространства класса уточнены временные рамки указанного периода. Выявлены и охарактеризованы этапы развития школьной меблировки в пределах исследуемого периода. Детальная характеристика одного из периодов развития учебного пространства школы является вкладом в формирование целостной картины образовательного дизайна как историко-культурного феномена. Понимание закономерностей исторического развития учебного пространства имеет практическое значение для концептуализации и прогнозирования тенденций современного образовательного дизайна.

Purpose of the article is to discover features of the arrangement and furnishing of the school learning space in the period of the late 18th – early 20th century. Methodology is based on the historical and cultural method. Source base includes works of art, scientific and technical literature of the period discussed, historical artefacts. In the middle of the 18th century. with the establishment in Europe the state systems of mandatory school education, the forms and methods of study work are changed, and accordingly change the approaches to the spatial organization of the classroom. The fixed front row organization of the learning space emerges, gradually spreads and dominates throughout the reviewed period. Only at the turn of 20th century criticism to this approach appears in progressive education movement, and the search for alternative approaches starts. Thus, late 18th – early 20th century can be considered as a particular period in the development of the educational space organization. This period can be divided in two stages. The initial stage is distinguished by a utilitarian approach to the classroom arrangement, furniture assembly and the shaping of furniture. New stage of development of the school educational space begins approximately in the 1840s in the USA and in the 1860s in Europe, characterized by a scientific and hygienic approach. At this stage, the industrial production of school furniture also arises, aesthetic factors begin to play a certain role in furniture shaping. The development of the spatial organization of school classroom of the late 18th – early 20th treated as a particular period of development of the learning space. The time frames for the reviewed period are specified basing on the characteristic features of classroom furniture and the arrangement of classroom. The stages of development of classroom furniture within the studied period are identified and characterized. Detailed description of one of the periods in the development of the school learning space makes contribution to the holistic picture of educational design as a historical and cultural phenomenon. Understanding the patterns of historical development of the educational space is of practical importance for the conceptualization and prediction of trends in modern educational design.