Applying a contingency approach to project management within meso-level public-private partnerships

Abstract

У статті досліджено застосування ситуаційного підходу в управлінні проектами державно-приватного партнерства на мезорівні. Аргументовано, що ситуаційний менеджмент при реалізації проектів державно-приватного партнерства має враховувати наявність так званих ризикоутворюючих факторів. Акцентовано, що ситуаційний підхід у контексті імплементації проектів державно-приватного партнерства базується на формуванні групи показників та розрахунку інтегрального показника, який використовується для ранжирування як самих проектів, так і їх застосування з погляду територіального та галузевого аспектів. Доведено, що інтегральний коефіцієнт на мезорівні відображає найбільш сприятливі базові умови ведення бізнесу, в тому числі умови реалізації проектів державно-приватного партнерства. За проведеними розрахунками в цій статті визначено, що найбільш сприятливий клімат з позиції обраних показників на регіональному рівні сформовано в Миколаївській області. Відповідно, з найвищим рівнем трансакційних витрат і з найвищим ризиком реалізації проектів є Донецька область – значення абсолютного ризику становить 0,482. Високий індекс ризику для цього регіону обумовлений проведенням військових дій, низьким рівнем розвитку інфраструктури, відсутністю достатніх виробничих потужностей і, як наслідок, значними комерційними та адміністративними витратами на ведення поточної діяльності. Відтак, резюмовано, що оцінка та багаторівневий аналіз на основі інтегральних показників, абсолютних та відносних показників ризику є достатніми для оптимального вибору проектів державно-приватного партнерства за критерієм «найменші ризики реалізації проекту – найбільші ефекти в різних сферах діяльності».

В статье исследовано применение ситуационного подхода в управлении проектами государственно-частного партнерства на мезоуровне. Аргументировано, что ситуационный менеджмент при реализации проектов государственно-частного партнерства должен учитывать наличие так называемых рискообразующих факторов. Акцентировано, что ситуационный подход в контексте имплементации проектов государственно-частного партнерства базируется на формировании группы показателей и расчёта интегрального показателя, который используется для ранжирования как самих проектов, так и их применения с точки зрения территориального и отраслевого аспектов. Доказано, что интегральный коэффициент на мезоуровне отражает наиболее благоприятные базовые условия ведения бизнеса, в том числе условия реализации проектов государственно-частного партнерства. По проведённым расчетам в данной статье определено, что наиболее благоприятный климат с позиции избранных показателей на региональном уровне сформирован в Николаевской области. Соответственно, с высоким уровнем трансакционных издержек и с высоким риском реализации проекта является Донецкая область – значение абсолютного риска составляет 0,482. Высокий индекс риска для этого региона обусловлен проведением военных действий, низким уровнем развития инфраструктуры, отсутствием достаточных производственных мощностей и, как следствие, значительными коммерческими и административными расходами на ведение текущей деятельности. Таким образом, резюмировано, что оценка и многоуровневый анализ на основе интегральных показателей, абсолютных и относительных показателей риска являются достаточными для оптимального выбора проектов государственно-частного партнерства по критерию «наименьшие риски реализации проекта – самые значительные эффекты в различных сферах деятельности».

This paper investigates the application of a contingency approach to managing meso-level public-private partnership projects. It is argued that situational management in implementing public-private partnership projects should rely on the so-called risk-contributing factors. It is emphasized that the contingency approach in the context of public-private partnerships is based on developing a set of indicators and integral index calculation used to rank both the projects themselves and their application in terms of territorial and sectoral aspects. It is proved that the integral coefficient at the meso-level reflects the most favorable environment for doing business, including basic frameworks for realization of public-private partnership projects. According to the calculations carried out within this study, at the regional level by selected indicators, the Mykolayiv region has demonstrated the most favorable conditions. Accordingly, the Donetsk region has the highest level of transaction costs and the highest rate of project implementation risk, i. e. the absolute risk value makes up 0.482. The high risk index for this region stems from military activities, low infrastructure development, lack of sufficient production capacity and, consequently, significant commercial and administrative costs for current operations. Thus, it is concluded that the assessment and multilevel analysis based on integral indicators, absolute and relative risk indicators are sufficient for the optimal selection of public-private partnership projects upon the criterion "the lowest project implementation risk – the greatest effects in different areas of activity.