Розвиток конструктивного мислення в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського

Abstract

Закон України про вищу освіту визначає як головну мету "підготовку конкурентноспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях". Фахівцях, здатних забезпечувати і випереджати численні потреби ринку, створювати нові продукти, пропонувати нові товари та послуги належної якості. Окреслені очікувані ознаки сучасного фахівця, самим законом тісно пов’язані із поняттям самореалізації особистості. Педагогіка ХХІ сторіччя розглядає "педагогічну підтримку" як один з перспективних і успішних векторів в моделюванні особистості. Педагогічна підтримка має за мету розкриття та розвиток суб’єктивного потенціалу людини. В. О. Сухомлинський неодноразово зауважив, що розвиток особистості є постійний і нескінченний процес. І в певному віці розвиток творчого потенціалу виступає не просто його вагомим складником, а запорукою правильного обраного професійного майбутнього. Цей аспект набуває особливої ваги в умовах професійної підготовки майбутніх дизайнерів в умовах мистецького коледжу, де студенти за віковими характеристиками – підлітки, що долають межу ранньої юності. Наскільки складним чи неконтрольованим буде шлях студентів творчих ВУЗів до омріяної спеціальності, значною мірою залежить від стратегії закладу, методично вибудованої в педагогічному колективі. Спрямування до творчої самореалізації, розвиток особистості, яка прагне самовдосконалення, розвиток конструктивного мислення у дитини, учня, студента – важливі задачі і глибока, кропітка і послідовна робота, до якої долучаються всі учасники освітнього процесу, – без перебільшення їх можна віднести до тих фундаментальних проблем, над розв’язком яких замислюються педагоги, науковці та законодавці на протязі всієї історії людства.