Cluster enterprises as interactive form for implementation of business ideas with socially important population representations

Abstract

В статті з’ясовано, що проблема створення умов для здійснення підприємницької діяльності соціально вразливих верств населення стає в даний час особливо актуальною. Можливості досягнення певного рівня розвитку підприємництва на засадах кластерної організації показують, що внутрішня суперечливість підприємницького процесу й підвищений ризик для його учасників – соціально вразливих верств населення подвійно відбиваються на поведінці й активності останніх. Тому розробка нового підходу активізації та отримання підприємницьких навичок дозволяє сформувати у цих новий спосіб підвищення рівня свого життя. Гіпотеза наукового дослідження полягає у визначенні привабливості кластерного підприємництва для соціально вразливих верств населення. Використання такої форми підприємництва дозволяє отримати незаперечні переваги підприємницької діяльності, визначити одну із найбільш доцільних моделей реалізації кластерного підприємництва: «вштовхуючу», «втягуючу» або змішану. Мета дослідження – обґрунтувати найбільш доцільну модель кластерного підприємництва для соціально вразливих верств населення і визначити специфіку її застосування. Теоретична та методична основа – положення і висновки сучасної економічної теорії, методологічні і методичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем кластерного підприємництва, законодавчі акти та інституціональні засади забезпечення підприємницької діяльності. Використано методи економічної статистики, логічного аналізу – для визначення факторів впливу на динаміку підприємницької діяльності, кластерний та регресійний аналізи – для визначення найбільш оптимальних моделей кластерного підприємництва соціально вразливих верств населення. Запропоновано науково-методичний підхід визначення найбільш оптимальних моделей розвитку підприємництва на засадах кластерної організації соціально вразливих верств населення. Проведене дослідження концептуальних аспектів кластерного підприємництва дозволило з’ясувати теоретичне розуміння особливостей цього інструментарію та виявити можливості його використання для активізації підприємницької активності соціально вразливих верств населення.

The article clarifies that the problem of creating conditions for the entrepreneurial activity of socially vulnerable sections of the population is now becoming particularly relevant. Possibilities to reach a certain level of entrepreneurship development on the basis of a cluster organization show that the internal contradictions of the entrepreneurial process and the increased risk for its participants – socially vulnerable segments of the population are twice reflected in the behavior and activity of the latter. Therefore, the development of a new approach to activating and obtaining entrepreneurial skills allows us to formulate this new way of raising our standard of living. The hypothesis of scientific research is to determine the attractiveness of cluster entrepreneurship for socially vulnerable populations. The use of this form of entrepreneurship allows us to derive undeniable advantages of entrepreneurial activity, to define one of the most appropriate models of cluster business realization: "pushing", "pulling" or mixing. The purpose of the study is to substantiate the most appropriate model of cluster entrepreneurship for socially vulnerable groups of the population and to determine the specifics of its application. The theoretical and methodical basis – the position and conclusions of modern economic theory, methodological and methodological developments of domestic and foreign scientists on cluster entrepreneurship issues, legislative acts and institutional principles of entrepreneurial activity. Methods of economic statistics, logical analysis – to determine the factors of influence on the dynamics of entrepreneurial activity, cluster and regression analysis – to determine the most optimal models of cluster business of socially vulnerable segments of the population. The scientific-methodical approach of determination of the most optimal models of entrepreneurship development on the basis of cluster organization of socially vulnerable groups of population is proposed. The research of the conceptual aspects of cluster entrepreneurship has made it possible to find out the theoretical understanding of the features of this toolkit and to identify the possibilities of its use for activating the entrepreneurial activity of socially vulnerable groups of the population.