Механізм пропорційного нагромадження інтелектуального людського капіталу в процесі капіталізації діяльності державного закладу вищої освіти

Abstract

Автори статті виходить з того, що розвиток інтелектуального капіталу, який розглядається як незворотний процес якісних та кількісних змін інтелектуальних активів із перетворенням фінансового капіталу в інтелектуальний (створення соціальної цінності) та навпаки (створення ринкової вартості), залежить від розширеного відтворення (нагромадження) капіталу. Такий процес відбувається циклічно за видами капіталізації, але головним чином з урахуванням механізму пропорційного розвитку змінної та постійної частин інтелектуального капіталу з урахуванням можливостей та результативності використання залучених і власних інтелектуальних активів. При цьому змінна його частина, яка складається з людського капіталу та капіталу відносин, має властивості самовідтворення та визначає характер процесу нарощування постійної частини – організаційного капіталу.

The authors of the article assume that the development of intellectual capital, which is regarded as an irreversible process of qualitative and quantitative changes in intellectual assets with the transformation of financial capital into intellectual (creation of social value) and vice versa (creation of market value), depends on the expanded reproduction (accumulation) of capital. Such a process occurs cyclically by type of capitalization, but mainly by taking into account the mechanism of proportional development of variable and permanent parts of intellectual capital, taking into account the possibilities and efficiency of using the attracted and own intellectual assets. The variable part of it, which consists of human capital and capital of relations, has the properties of self-reproduction and determines the nature of the process of increasing the permanent part – organizational capital.