Євреї у складі Війська Запорозького Низового середини ХVІІІ століття

Abstract

У статті розглядається участь єврейського етнічного елементу в процесі комплектування Війська Запорозького Низового доби Нової Січі. На підставі аналізу джерельного матеріалу, зокрема відомостей історичної антропонімії, автор спробував встановити приблизну кількість євреїв у січовому товаристві. На відміну від християн, мусульмани та іудеї під час урочистого хрещення, яке було обов’язковою умовою їхнього вступу до Запорозького Війська, отримували ще й церковно-календарні імена, що набували адміністративно-правової чинності. Через це євреї-запорожці не використовували гебрейську антропонімію, а носили виключно українські імена та прізвищеві назви. З погляду антропонімії може заслуговувати на увагу особова назва Перехрист (Перехрест), яка, у першу чергу, вказує на релігійну, а не на етнічну належність. Щоправда історичний контекст дає документальне підтвердження ідентифікації за її допомогою саме євреїв. Дане найменування зустрічається в Реєстрі Війська Запорозького Низового 1756 р. 24 рази, що становить приблизно 0,18 % від загальної кількості іменованих. Також у статті з’ясовано обставини появи осіб єврейської національності на Запоріжжі. Як і всі інші члени військового колективу, вони регулярно брали участь у походах та бойових діях, виконували сторожову службу й займались розвідувальною діяльністю. За видатні організаційні здібності, досвід, а також виявлену особисту хоробрість євреї мали змогу отримати керівні посади у війську. Автор також охарактеризував їхню участь у господарському житті Запоріжжя. Окремо простежується адаптація відставних євреїв-запорожців до нових умов проживання на Лівобережжі та Слобожанщині. Через стійкі релігійні, етнокультурні та соціальні бар’єри, які відокремлювали єврейські громади від решти населення Речі Посполитої, а також історичну пам’ять про події доби Національної революції 1648-1676 рр. чисельність євреїв у Війську Запорозькому Низовому була дуже невеликою й не перевищувала 0,2 %. Загалом, незважаючи на відсутність дискримінації на етнічному грунті, обов’язкове охрещення та перебування у специфічних умовах самоврядної спільноти воїнів-промисловиків неминуче мали призвести до втрати національної ідентичності та уніфікації культурного обліку в українському оточенні.

В статье рассматривается участие еврейского этнического элемента в процессе комплектования Войска Запорожского Низового периода Новой Сечи. На основании анализа материала источников, в частности сведений исторической антропонимии, автор попытался установить примерное количество евреев в сечевом обществе. В отличие от христиан, мусульмане и иудеи во время торжественного крещения, которое было обязательным условием их вступления в Запорожское Войско, получали ещё и церковно-календарные имена, которые приобретали административно-правовую силу. Поэтому евреи-запорожцы не использовали гебрейскую антропонимию, а носили исключительно украинские имена и фамильные прозвания. С точки зрения антропонимии может заслуживать внимания личное именование Перехрист (Перехрест), которое, в первую очередь, указывает на религиозную, а не на этническую принадлежность. Правда исторический контекст дает документальное подтверждение идентификации с его помощью именно евреев. Данное именование встречается в Реестре Войска Запорожского Низового 1756 г. 24 раза, что составляет примерно 0,18% от общего количества именуемых. Также в статье выяснены обстоятельства появления лиц еврейской национальности в Запорожье. Как и все другие члены военного коллектива, они регулярно участвовали в походах и боевых действиях, несли сторожевую службу и занимались разведывательной деятельностью. За выдающиеся организаторские способности, опыт, а также проявленную личную храбрость евреи имели возможность получить руководящие должности в войске. Автор также охарактеризовал их участие в хозяйственной жизни Запорожья. Отдельно прослеживается адаптация отставных евреев-запорожцев к новым условиям обитания на Левобережье и Слобожанщине. Из-за устойчивых религиозных, этнокультурных и социальных барьеров, которые отделяли еврейские общины от остального населения Речи Посполитой, а также исторической памяти о событиях эпохи Национальной революции 1648-1676 гг. численность евреев в Войске Запорожском Низовом была очень небольшой и не превышала 0,2%. В общем, несмотря на отсутствие дискриминации на этнической почве, обязательное крещение и пребывание в специфических условиях самоуправляемого сообщества воинов-промысловиков неизбежно должны были привести к потере национальной идентичности и унификации культурного облика в украинском окружении.

The article deals with the participation of the Jewish ethnic element in the process of recruitment for the Zaporozhian Army in period of New Sich. The author tried to generalize the circumstances of the appearance of persons of Jewish nationality in Zaporizhia. Based on the analysis of the source material, in particular the data of historical anthroponymy, assumptions were made regarding the approximate number of Jews within the Sich Society. Unlike Christians, Muslims and Jews, during the baptismal ceremony, which was a prerequisite for their admission to the Zaporozhian Host, they also received church-calendar names that became administratively legal. Because of this, the Cossack Jews could not use Hebrew anthroponymy, but bore exclusively Ukrainian names and family names. From the point of view of anthroponymy, the personal name of the «Perekhrist» («Perekhrest»), which primarily indicated religious rather than ethnicity, may merit our attention. True, the historical context provides documentary evidence of the identification of precisely Jews with its help. This family name is found in the 1756 Register of the Zaporozhian Host in 24 times, which is approximately 0,18% of the total number of registered. It was established that, like the rest of Zaporozhians, Jews participated in campaigns and battles, were on the patrol service, engaged in intelligence activities. And some of them were even directly related to the Haydamak movement. For their outstanding organizational skills, experience, as well as their personal courage, Jews were able to obtain leadership positions in the army. The article also describes their activities in the economic life of Zaporizhia. Separately traces the adaptation of retired Jews-Cossacks to the new conditions of residence on the Left-Bank and Slobidska Ukraine. Through the stable religious, ethnocultural and social barriers that separated the Jewish communities from the rest of the Polish-Lithuanian Commonwealth, as well as the historical memory of the events of the period of the National Revolution of 1648-1676 the number of Jews in the Zaporozhian Host was very small and did not exceed 0,2%. In general, in spite of the absence of discrimination on ethnic grounds, mandatory baptism and the presence in specific conditions of a self-governing society of warriors-businessmen inevitably led to the loss of Jews of national roots and the unification of cultural aspect in the Ukrainian environment.