Раціональність як властивість економічної поведінки підприємств: філософські аспекти

Abstract

У статті досліджено економічну поведінку, яка являє собою цілісну структуру дій, має певний тип ставлення суб'єкта до себе та навколишнього світу. Цілісність типу економічної поведінки виражається в характері як цілераціональна, ціннісно-раціональна, афективна або традиційна, а також в загальній доцільності вчинків, ступені їх соціальної моральності як егоїстична, альтруїстична, відповідальна або безвідповідальна. Визначено, що на сьогодні економічна поведінка є одним з актуальних об'єктів наукових досліджень, що пов’язано з турбулентними змінами. Це пояснюється такими причинами: експансією ринку, проникненням ринкових правил гри в різні сфери соціуму та поширенням «економічного імперіалізму» як своєрідної ідеології ринкової експансії. Все це викликає необхідність соціологічного аналізу мотивів економічної поведінки, що передбачає виокремлення такого типу поведінки «в чистому вигляді». Виділивши його як окремий тип, можна досліджувати реальну економічну поведінку, яка трактується як поведінка, пов'язана з вибором економічних альтернатив з метою визначення раціональності, тобто вибору, в якому мінімізуються витрати і максимізується прибуток. Обґрунтовано, що в силу тих чи інших методологічних обмежень доволі часто не береться до уваги вплив турбулентних умов, які відбиваються на господарській діяльності підприємств та включаються в систему ринкових зв'язків і відносин через конкретні дії, приводячи ринкові елементи в активний стан для реалізації своїх власних намірів та інтересів. Використання ринкових елементів, різних благ, послуг, коштів для досягнення економічних цілей лімітує, нормує та алгоритмізує специфіку і порядок економічної поведінки підприємств.

В статье исследовано экономическое поведение, которое представляет собой целостную структуру действий, имеет определённый тип отношения субъекта к себе и окружающему миру. Целостность типа экономического поведения выражается в характере как целерациональная, ценностно-рациональная, аффективная или традиционная, а также в общей целесообразности поступков, степени их социальной нравственности как эгоистическое, альтруистическое, ответственное или безответственное. Определено, что в настоящее время экономическое поведение является одним из актуальных объектов научных исследований, что связано с турбулентными изменениями. Это объясняется следующими причинами: экспансией рынка, проникновением рыночных правил игры в различные сферы социума и распространением «экономического империализма» как своеобразной идеологии рыночной экспансии. Все это вызывает необходимость социологического анализа мотивов экономического поведения, предусматривающее выделение такого типа поведения «в чистом виде». Выделив его как отдельный тип, можно исследовать реальное экономическое поведение, которое характеризуется как поведение, связанное с выбором экономических альтернатив с целью определения рациональности, то есть выбора, в котором минимизируются затраты и максимизируется прибыль. Обоснованно, что в силу тех или иных методологических ограничений довольно часто не учитывается воздействие турбулентных условий, влияющих на хозяйственную деятельность предприятий и включающихся в систему рыночных связей и отношений через конкретные действия, приводя рыночные элементы в активное состояние для реализации своих собственных намерений и интересов. Использование рыночных элементов, различных благ, услуг, средств для достижения экономических целей лимитирует, нормирует и алгоритмизирует специфику и порядок экономического поведения предприятий.

The article addresses the issues of economic behavior as an integral paradigm of actions which has a certain pattern of an individual’s self-identity and the attitude towards environment. The integrity of economic behavior could be expressed as purposefully rational, value-rational, affective or traditional, as well as in the general relevance of actions and the degree of their social morality as selfish, altruistic, responsible or irresponsible. Given the modern turbulent changes and challenges, economic behavior has become a topic for riveting scientific debate which is underpinned to a great extent by such factors as market expansion, penetration of market ideology into various areas of social development and thus triggers a critical need to conduct a sociological in-depth analysis on the impact factors driving economic behavior which assumes tracing this type of behavior separately as it is. With a special focus on the autonomous study of the economic behavior phenomenon, it can be viewed as the behavior associated with the choice of economic alternatives to determine rationality, that is, a choice for minimizing costs and maximizing profit. It is observed that due to certain methodological limitations, the influence of turbulent environment that affect economic activity of enterprises is often neglected, thus businesses enter the market and its relationships through specific activities triggering market elements into action to pursue their own intentions and interests. The use of market tools, its various products, services and assets to achieve economic goals translates into a range of different effects on economic behavior of enterprises through limitation, standardization or algorithmization of the specifics of their business arrangements.