Іконостаси Спасо-Преображенського кафедрального собору Одеси: тематика і стилістика

Abstract

Метою є дослідження тематики і стилістики іконостасів верхнього і нижнього храмів Спасо-Преображенського кафедрального собору Одеси. Для вивчення теми і виявлення художньо-стилістичних особливостей іконостасів одеського кафедрального собору використано компаративний метод. Він дозволяє порівнювати об’єкти дослідження з аналогами зі світового мистецтва. Застосовані також іконологічний, іконографічний методи та образно-стилістичний аналіз. Іконостаси верхнього і нижнього храмів Спасо-Преображенського кафедрального собору Одеси органічно вписані в архітектурне оточення, тим самим здійснено синтез мистецтв. Класична архітектура та оригінальна просторова архітектоніка вівтарної перепони верхнього храму обумовила особливості тематики і стилістики іконописних образів. Встановлено, що декоративне оздоблення та образи в іконостасах верхнього і нижнього храмів Преображенського собору поєднують традиції християнського мистецтва різних часів. В центральному іконостасі верхнього храму відображено вплив архітектури і мистецтва Ренесансу. Особливістю іконопису є поєднання спадщини європейського мистецтва, а саме італійського і Північного Відродження, класицизму, бароко та академізму XIX століття. Спостерігається об'ємно-просторовий стиль живопису, заснований на західноєвропейській традиції. Декоративне оздоблення вівтарної перепони нижнього храму містить архітектурні елементи Візантії, Стародавньої Русі і бароко. Іконопис виконаний у канонічному візантійському стилі Палеологівського Ренесансу. Через вивчення особливостей іконостасів Преображенського собору виявлено головні тенденції у церковному мистецтві другої половині XX-XXI століть: застосування і з'єднання ренесансно-академічного і візантійсько-давньоруського стилів. Наукова новизна публікації полягає у тому, що вперше проведено детальне дослідження іконостасів кафедрального собору Одеси. Виявлено особливості тематики і стилістики іконопису в його зв’язку з архітектонікою іконостасу та архітектурою храму. Практична значущість обумовлена можливістю використання матеріалів дослідження у монографіях з історії мистецтва Одеси, у підготовці навчальних посібників і методичних вказівок з поглибленим вивченням іконописного, монументально-декоративного мистецтв, у розробці текстів лекційних і практичних занять.

Целью является изучение тематики и стилистики иконостасов верхнего и нижнего храмов Спасо-Преображенского кафедрального собора Одессы. Для изучения темы и выявления художественно-стилистических особенностей иконостасов одесского кафедрального собора использован компаративный метод. Он позволяет сравнивать объекты исследования с аналогами из мирового искусства. Также применены иконологический, иконографический методы и образно-стилистический анализ. Иконостасы верхнего и нижнего храмов Спасо-Преображенского собора Одессы органично вписаны в архитектурное окружение, тем самым осуществлен синтез искусств. Классическая архитектура и оригинальная пространственная архитектоника алтарной преграды верхнего храма обусловила особенности тематики и стилистики иконописных образов. Установлено, что декоративное убранство и образы в иконостасах верхнего и нижнего храмов Спасо-Преображенского собора сочетают традиции христианского искусства разных времен. В центральном иконостасе верхнего храма отражено влияние архитектуры и искусства Ренессанса. Особенностью иконописи является сочетание наследия европейского искусства, а именно итальянского и Северного Возрождения, классицизма, барокко и академизма XIX века. Наблюдается объемно-пространственный стиль живописи, основанный на западноевропейской традиции. Декоративное убранство алтарной преграды нижнего храма содержит архитектурные элементы Византии, Древней Руси и барокко. Иконопись выполнена в каноническом византийском стиле Палеологовского Ренессанса. Путём изучения особенностей иконостасов Преображенского собора выявлены основные тенденции в церковном искусстве второй половины XX-XXI веков: использование и соединение ренессансно-академического и византийско-древнерусского стилей. Научная новизна публикации заключается в том, что впервые проведено подробное исследование иконостасов кафедрального собора Одессы. Выявлены особенности тематики и стилистики иконописи в её связи с архитектоникой иконостаса и архитектурой храма. Практическая значимость обусловлена возможностью использования материалов исследования в монографиях по истории искусства Одессы, в подготовке учебных пособий и методических указаний с углубленным изучением иконописного, монументально-декоративного искусства, в разработке текстов лекционных и практических занятий.

The purpose is to study the themes and the stylistics of the upper and lower churches’ iconostases of the Transfiguration Cathedral in Odessa. The comparative method was used in order to study the topic and identify the artistic and stylistic features of Odessa Cathedral iconostases. It allows comparing the objects of study with analogues from the world art. Iconological, iconographic methods and figurative-stylistic analysis were also applied. The iconostases of the Transfiguration Cathedral upper and lower churches in Odessa are organically inscribed in the architectural environment, thanks to which the synthesis of arts is reached. Classical architecture and the original spatial architectonics of the upper temple altar barrier determined the theme and the style of the icon-painting. It was found out that the decoration and the icons in the Transfiguration Cathedral upper and lower churches’ iconostases combine the multi-temporal traditions of Christian art. The upper church central iconostasis reflects the influence of Renaissance architecture and art. The icon painting characteristic feature is a combination of the European art heritage, specifically Italian and Northern Renaissance, classicism, baroque and academicism of the XIX century. A three-dimensional style of painting based on the Western European tradition is observed. The decoration of the lower temple altar barrier contains architectural elements of Byzantium, Ancient Rus and baroque. The icon painting was created in the canonical Byzantine style of the Paleologue Renaissance period. By studying the features of the Transfiguration Cathedral iconostases, the main trends in church art of the second half of the XX-XXI centuries were identified: the application and combination of the renaissance-academic and the Byzantine-Ancient Rus styles. A detailed study of Odessa Cathedral iconostases was conducted for the first time. The features of the icon-painting themes and stylistics in the connection with the architectonics of the iconostases and the temple’s architecture were revealed. Practical significance is due to the possibility of using research materials in monographs on art history of Odessa, in the preparation of textbooks and methodological instructions with an in-depth study of icon-painting, monumental and decorative art, in the working-out of lectures’ and practical classes’ texts.