Особливості впливу діяльності сільськогосподарських підприємств на сталий розвиток регіонів

Abstract

У статті обґрунтовано актуальність сталого розвитку в сучасних умовах. Здійснено розрахунок індексів економічної, екологічної та соціальної стійкості регіонів у динаміці 2017-2019 рр. Окреслено послідовність застосування методу багатофакторного динамічного регресійного моделювання. У рамках дослідження розраховано вплив функціонування сільськогосподарських підприємств на економічну, соціальну і екологічну стійкість регіонів як ключових складових агрегованих показників їх сталого розвитку. Для цього використано методологічний підхід, заснований на розрахунку індексів і темпів зростання відповідних економічних, соціальних і екологічних показників. Найбільшим впливом на економічну стійкість регіону серед досліджуваних показників відзначаються: обсяги виробництва коренеплодів, бульбоплодів, овочевих і баштанних культур продовольчими господарствами усіх категорій; площа, з якої підприємствами зібрано зернові і зернобобові культури; обсяги виробництва технічних культур; площа, з якої господарствами усіх категорій зібрано врожай кормових культур. Найбільший вплив на екологічну стійкість регіону виявили такі показники: площа, з якої господарствами усіх категорій зібрано врожай коренеплодів, бульбоплодів, овочевих і баштанних продовольчих культур; площа, на якій були застосовані пестициди. Найбільшим впливом на соціальну стійкість регіону серед досліджуваних показників характеризуються показники обсягів виробництва зернових і зернобобових культур, а також площа, з якої підприємствами зібрано врожай технічних культур. За результатами дослідження в контексті стратегічного планування діяльності сільськогосподарських підприємств обґрунтовано необхідність врахування основних принципів сталого розвитку, що охоплюють ключові сфери соціально-економічного життя сільських територій.

В статье обоснована актуальность устойчивого развития в современных условиях. Осуществлён расчёт индексов экономической, экологической и социальной устойчивости регионов в динамике 2017-2019 гг. Определена последовательность применения метода многофакторного динамического регрессионного моделирования. В рамках исследования рассчитано влияние функционирования сельскохозяйственных предприятий на экономическую, социальную и экологическую устойчивость регионов как ключевых составляющих агрегированных показателей их устойчивого развития. Для этого использован методологический подход, основанный на расчёте индексов и темпов роста соответствующих экономических, социальных и экологических показателей. Наибольшим влиянием среди исследуемых показателей на экономическую устойчивость региона отмечаются: объёмы производства корнеплодов, клубнеплодов, овощных и бахчевых культур продовольственными предприятиями всех категорий; площадь, с которой предприятиями собраны зерновые и зернобобовые культуры; объёмы производства технических культур; площадь, с которой хозяйствами всех категорий собран урожай кормовых культур. Наибольшее влияние на экологическую устойчивость региона оказывают такие показатели: площадь, с которой хозяйствами всех категорий собран урожай корнеплодов, клубнеплодов, овощных и бахчевых культур; площадь, на которой применены пестициды. Наибольшим влиянием на социальную устойчивость региона среди исследуемых показателей характеризуются объёмы производства зерновых и зернобобовых культур, а также площадь, с которой предприятиями собран урожай технических культур. По результатам исследования в контексте стратегического планирования деятельности сельскохозяйственных предприятий обоснована необходимость учёта основных принципов устойчивого развития, охватывающих ключевые сферы социально-экономической жизни сельских территорий.

The article substantiates the relevance of sustainable development in modern business settings. The study provides calculation of indices of economic, environmental and social sustainability of regions in the 2017-2019 period along with suggesting an algorithm for a multifactor dynamic regression modeling method application. Within the scope of this research, the impact of agribusiness companies’ performances on economic, environmental and social sustainability of regions has been measured to integrate them as the key elements of aggregated indices of regional sustainable development. The greatest influence among the studied indicators on the economic, ecological and social sustainability of the region was revealed. To attain the research agenda, a methodological approach based on the calculation of indices and growth rates for relevant economic, social and environmental indicators has been employed. The findings reveal that the greatest impact on regional economic sustainability have the following indicators: total output of roots, tubers, vegetables and cucurbits produced by food manufacturing companies of all categories; the crop area for harvesting grain and grain legumes; total output of industrial crops; the area for forage crops harvesting. The greatest impact on environmental regional sustainability is attributed to the following indicators: the crop area for harvesting roots, tubers, vegetables and cucurbits; the area where the pesticides were applied. The greatest impact on social regional sustainability among all indicators under study has been demonstrated by the output of grain and grain legumes and the crop area for harvesting industrial crops. Based on the research findings, in the context of agribusiness strategic planning, the study provides a reasoned argument as to the critical need to adhere to the basic principles of sustainable development to ensure further socioeconomic growth in rural areas.