Дитячий журнал України як об’єкт медіалінгвістики

Abstract

Стаття вивчає основні особливості організації дитячого журналу з позицій медіалінгвістики. На думку дослідників, журнал визначається як система, в якій поєднуються різні типи письма, оскільки відбувається процес подолання лінійного характеру соціальних інститутів і перехід від невпорядкованого стану до високовпорядкованої системи. Дитячий журнал вважається системою, яка вимагає врахування його структури. Застосовано інтегративний підхід для визначення особливостей розвитку журналу як системи з відповідною структурою – маються на увазі антропоцентризм та системний центризм. В результаті дослідження дитячий журнал ідентифікується як система, експлікована у формі супертексту, яка обмежена в часі та просторі; як цілісна мовна одиниця вона має комунікативні полюси – автора та адресата. Дитячий журнал вважається супертекстом оскільки відповідає наступним ознакам: сукупність висловлювань або текстів, поєднаних за змістом та ситуативно, є цілісним утворенням, єдність якого базується на тематичній та модальній спільності одиниць (текстів), що входять до нього. Також дитячий журнал як супертекст розуміється як серія автономних словесних текстів, позначених спрямованою асоціативно-семантичною спільнотою, тобто у сферах автора, коду, контексту чи адресата. Аналізуються формальні (хронологічні межі) та концептуальні критерії (тематична та модальна цілісність, здатність бути відкритою чи закритою системою, наявність автора та адресата, структурованість, мовна спільність, динаміка формування та подальший розвиток надтекстуальності). За результатами дослідження, дитячий журнал визначається як багаторівнева система з ієрархічною структурою. Перший рівень представляє сукупність усіх дитячих журналів в Україні за відповідний період як супертекст. Другий рівень формується незалежним дитячим періодичним виданням, кожне з яких є супертекстом. Отже, дитячий журнал – це ідеальна система, що складається з об’єктів – концептів чи ідей, пов’язаних як одне ціле, це складна єдність, динаміка якої формується структурою системи, її складом та внутрішньою організацією. Використання інтегративного підходу, що включає методи медіалінгвістики, для аналізу періодичного видання для дітей дало змогу всебічно охарактеризувати дитячий журнал в Україні та визначити його особливості як супертексту.

The article studies main features of a children’s magazine from points of view of media linguistics. According to the researchers of the formation of a child’s linguistic personality a magazine is defined as a system in which various types of writing are combined because there is a process of overcoming of the linear nature of social institutions and the transition from a disordered state to a highly ordered system. A children’s magazine is considered to be a system which requires consideration of its structure. There used an integrative approach to define peculiarities of a development of a magazine as a system with a proper structure – anthropocentrism and system centrism are meant. As a result of the research a children’s magazine is identified as a system expressed in the form of a supertext which is limited in time and space; as an integral speech unit, it has communicative poles – the author and the addressee. Also a children’s magazine as a supertext is understood as a series of autonomous verbal texts marked by a directed associative-semantic community i.e. in the spheres of the author, code, context or addressee. The formal (chronological boundaries) and conceptual criteria (thematic and modal integrity, the ability to be an open or closed system, the presence of an author and addressee, being structured, linguistic community, dynamics of formation and further development of the supertextuality) are analised. So, a children’s magazine is an ideal system composed of objects – concepts or ideas, connected as a whole, this is a complex unity, the dynamics of which is formed by the structure of the system, its composition and internal organization. The use of an integrative approach which includes methods of media linguistics to the analysis of a periodical for children made it possible to comprehensively characterize a children’s magazine in Ukraine and identify its features as a supertext.