Маска як об’єкт мистецтвознавчих досліджень в Китаї: досвід методологічного синтезу

Abstract

Метою статті є формування теоретико-методологічних засад дослідження маски Пекінської опери на основі проаналізованої історіографії та джерельної бази, а також на основі систематизації власних експедицій, інтерв’ю тощо. Дослідження містить перехресний метод та інтеграцію багатьох дисциплін, таких як художня антропологія, етнологія та соціологія, історія та археологія, семіотика. Використана методологія базується на основі дослідницьких парадигм історизму, структуралізму, реалізму. В поле зору дослідження взято історичні та сучасні маски китайської Пекінської опери. Для мистецтвознавчих досліджень функціонування маски в китайському театрі поглиблено аналізуються існуючі методи та методології вивчення китайського мистецтва масок. Використано комплексний науковий підхід до досліджень давнього та складного фольклорного явища маски з метою аналізу її форм, колориту, якості та значення. Виявлено, що синтетична методологія дослідження, в основу якої покладено порівняльний мистецтвознавчий аналіз масок, зокрема в культурах Китаю, Японії та Європи, дає змогу дослідити культурне походження, історичний розвиток, жанр, тип ліплення масок, символіку, художні характеристики, тенденції розвитку у контексті театру, народного традиційного мистецтва, дизайну сувенірної продукції тощо. Наукова новизна – формування теоретико-методологічних засад дослідження маски Пекінської опери на основі аналізу історіографії та джерельної бази. Практична значущість дослідження обумовлена можливістю використання результатів дослідження для розробки навчальних посібників і програм за курсом поглибленого вивчення мистецтва Китаю.

Целью статьи является формирование теоретико-методологических принципов исследования маски Пекинской оперы на основе проанализированной историографии и літературной базы, а также систематизации собственных экспедиций, интервью и т.д. Исследование включает в себя перекрестный метод и интеграцию многих дисциплин, таких как художественная антропология, этнология и социология, история и археология, семиотика. Использованная методология базируется на основе исследовательских парадигм историзма, структурализма, реализма. В поле зрения исследования взяты исторические и современные маски китайской Пекинской оперы. Для искусствоведческих исследований функционирования маски в китайском театре углубленно проанализированны существующие методы и методология изучения китайского искусства масок. Использован комплексный научный подход к исследованиям древнего и сложного фольклорного явления маски для анализа ее форм, колорита, качества и значения. Выявлено, что синтетическая методология исследования, в основу которой положен сравнительный искусствоведческий анализ масок, в частности в культурах Китая, Японии и Европы, позволяет исследовать культурное происхождение, историческое развитие, жанр, тип лепки масок, символику, художественные характеристики, тенденции развития в контексте театра, народного традиционного искусства, дизайна сувенирной продукции и т.д. Научная новизна – формирование теоретико-методологических принципов исследования маски Пекинской оперы на основе анализа историографии и литературной базы. Практическая значимость исследования обусловлена возможностью использования результатов исследования при разработке учебных пособий и программ по курсу углубленного изучения искусства Китая.

The aim of the article is to form the theoretical and methodological foundations of the study of the Beijing Opera mask on the basis of the analyzed historiography and source base, as well as on the basis of systematization of own expeditions, interviews, etc. The study contains a cross-cutting method and the integration of many disciplines, such as artistic anthropology, ethnology and sociology, history and archeology, semiotics. The methodology used is based on the research paradigms of historicism, structuralism, realism. The study focuses on historical and modern masks of Chinese Beijing Opera. For art studies of the functioning of the mask in the Chinese theater, the existing methods and methodologies of studying the Chinese art of masks are analyzed in depth. A complex scientific approach to the research of the ancient and complex folklore phenomenon of the mask is used in order to analyze its forms, color, quality and meaning. It was found that the synthetic research methodology, which is based on comparative art analysis of masks, in particular in the cultures of China, Japan and Europe, allows to study cultural origins, historical development, genre, type of mask modeling, symbolism, artistic characteristics, trends in theater context, folk traditional art, souvenir design, etc. Scientific novelty – the formation of theoretical and methodological foundations for the study of the mask of the Beijing Opera on the basis of analysis of historiography and source base. The practical significance of the study is due to the possibility of using the research results to develop textbooks and programs for in-depth study of Chinese art.