Розривальні характеристики комплексної поліетиленової нитки

Abstract

Мета роботи – дослідити вплив кількості ниток, що опираються розриву, затискної довжини та зміни положення точки переплетення при заправці петлею на розривальні характеристики комплексних поліетиленових ниток. У процесі дослідження використано експериментальні методи досліджень визначення розривальних характеристик високомолекулярних поліетиленових ниток на розривній машині WDW-5ES у відповідності до ДСТУ ISO 2062:2004, основні положення текстильного матеріалознавства та теорії в’язання, методи аналізу та синтезу одержаних результатів. За результатами проведених досліджень визначено вплив різних факторів на розривальні характеристики комплексних багатофіламентних ниток, а саме: вплив кількості ниток, що опираються розриву, затискної довжини та зміни положення точки переплетення при заправці петлею. У ході досліджень затискну довжину змінювали в діапазоні від 25 мм до 300 мм та за умови сталої затискної довжини (100 мм) змінювали розташування точки переплетення ниток по відношенню до нижнього затискача (25 мм, 50 мм, 75 мм). Встановлено, що на розривальні характеристики комплексної поліетиленової нитки впливає як величина затискної довжини, так і розташування точки переплетення у разі проведення випробувань петлею. Величина питомого розривального зусилля у разі проведення досліджень петлею більша ніж при дослідженні прямолінійних відрізків нитки. Це пояснюється паралелізацією та ущільненням філаментів за рахунок наявності на відрізку нитки, що опирається розриву, точки переплетення. Встановлені закономірності впливу затискної довжини, лінійної густини та розташування точки переплетення комплексних високомолекулярних поліетиленових ниток по відношенню до нижнього та верхнього затискачів за умови сталої затискної довжини (100 мм) на величину розривального навантаження та видовження. Визначення факторів, що впливають на розривальні характеристики комплексної поліетиленової нитки, дозволить у подальшому на етапі проєктування структури трикотажу в системах комп'ютерного 3D моделювання передбачити величину розривального зусилля.

Цель работы – исследовать влияние количества нитей, сопротивляющихся разрыву, зажимной длине и изменению положения точки переплетения при заправке петлей на разрывные характеристики комплексных полиэтиленовых нитей. В процессе исследования использованы экспериментальные методы исследований определения разрывных характеристик высокомолекулярных полиэтиленовых нитей на разрывной машине WDW-5ES в соответствии с ДСТУ ISO 2062:2004, основные положения текстильного материаловедения и теории вязания, методы анализа и синтеза полученных результатов. По результатам проведенных исследований определено влияние различных факторов на разрывные характеристики комплексных многофиламентных нитей, а именно: влияние количества опирающихся разрыва нитей, зажимной длины и изменения положения точки переплетения при заправке петлей. В ходе исследований зажимную длину изменяли в диапазоне от 25мм до 300мм и при устойчивой зажимной длине (100 мм) изменяли расположение точки переплетения нитей по отношению к нижнему зажиму (25мм, 50мм, 75мм). Установлено, что разрывные характеристики комплексной полиэтиленовой нити влияют как величина зажимной удельного разрывного усилия при проведении исследований петлей больше, чем при исследовании прямолинейных отрезков нити. Это объясняется параллелизацией и уплотнением филаментов за счет наличия на отрезке нити, сопротивляющейся разрыву, точки переплетения. Установлены закономерности влияния зажимной длины, линейной плотности и расположения точки переплетения комплексных высокомолекулярных нитей по отношению к нижнему и верхнему зажиму при условии фиксированной зажимной длины (100 мм) на величину разрывной нагрузки и удлинения. Определение факторов, влияющих на разрывные характеристики комплексной полиэтиленовой нити, позволит в дальнейшем на этапе проектирования структуры трикотажа в системах компьютерного 3D моделирования предусмотреть величину разрывающего усилия.

To investigate the influence of the number of threads resisting to break, the griping length, and the change in the position of the interlacing point when threading with a loop the breaking characteristics of complex polyethylene threads in the form of a loop. In the course of the research, experimental research methods were used to determine the breaking characteristics of high molecular weight polyethylene threads on a WDW-5ES tensile machine in accordance with DSTU ISO 2062: 2004, the main provisions of textile materials science and knitting theory, methods of analysis and synthesis of the results obtained. Based on the results of the studies, the influence of different factors on the breaking characteristics of complex multifilament threads was determined, namely: the influence of the number of threads resting on the break, the griping length and the change in the position of the weave point when threading with a loop. In the course of research, the griping length was changed in the range from 25mm to 300mm, and with a stable griping length (100 mm), the location of the thread weave point relative to the lower grip (25mm, 50mm, 75mm) was changed. It has been found that the breaking characteristics of a complex polyethylene yarn are influenced by both the griping length and the location of the weave point in the case of a loop-shaped break. The magnitude of the specific breaking force in the study of loop-shaped rupture is greater than in the study of straight segments of the thread. This is due to parallelization and compaction of the filaments due to the presence of the weave point on the thread that resists tearing. Regularities of the effect of griping length, linear density, and location of the point of weave of the complex high molecular threads in relation to the downer and upper grip are established provided that the griping length (100 mm) remains unchanged on the value of breaking load and elongation. Determination of the factors affecting the breaking characteristics of a complex polyethylene yarn will allow in the future, at the stage of designing the structure of knitwear in computer 3D modeling systems, to provide for the magnitude of the breaking force.