Систематизація витратоутворюючих чинників для управління витратами підприємства на тактичному та стратегічному рівнях

Abstract

У статті обґрунтовано основні підходи до систематизації витратоутворюючих чинників залежно від рівня управління витратами підприємства (тактичного й стратегічного). Розкрито визначення поняття "чинник", а також розглянуто наявні наукові підходи до групування витратоутворюючих чинників. Представлено тлумачення поняття "витратоутворюючі чинники". Виділено групи структуроутворюючих чинників, що здійснюють вплив на формування витрат підприємства, враховуючи вплив внутрішнього й зовнішнього середовища. Зазначено, які з них мають прямий вплив на рівень витрат підприємства, а які здійснюють вплив опосередковано. Запропоновано систематизацію всіх виділених витратоутворюючих чинників на дві групи залежно від завдань тактичного й стратегічного рівнів управління. До тактичного управління пропонується віднести такі чинники: обсяг виробництва, асортимент продукції, метод управління витратами підприємства, кваліфікаційний рівень робітників, метод нарахування амортизації. Серед чинників стратегічного рівня зазначено: організаційно-економічний рівень виробництва, технологічний рівень засобів виробництва, недостатній рівень популярності вітчизняних брендів, інфляційні процеси, середньостатистичний рівень заробітної плати, низька платоспроможність населення, високі ціни на сировину, матеріали, енергоносії, високий рівень толінгу, імпортозалежність, високий рівень конкуренції, низький попит, відсутність державної підтримки, високі ставки податків, часті зміни податкового законодавства, високі ставки кредитування, несприятливі умови інвестування, слабкий рівень взаємодії з вітчизняними підприємствами суміжних видів економічної діяльності, невелика частка середніх підприємств чи об’єднань малих підприємств. Крім того, для стратегічного управління витратами пропонується класифікувати чинники за такими групами: економічні, ринкові, податкові, фінансові та системні. Показано взаємозв’язок між окремими витратоутворюючими чинниками. Зроблено висновок про те, що застосування стратегічного управління витратами має певні складнощі, які пов’язані з проблематичністю точного прогнозування змін чинників на наступні періоди.

В статье обоснованы основные подходы к систематизации затратообразующих факторов в зависимости от уровня управления затратами предприятия (тактического и стратегического). Раскрыто определение понятия "фактор", а также рассмотрены существующие научные подходы к группированию затратообразующих факторов. Предложено толкование понятия "затратообразующие факторы". Выделены группы структурообразующих факторов, оказывающих влияние на формирование затрат предприятия, учитывая влияние внутренней и внешней среды. Указано, какие из них оказывают прямое влияние на уровень затрат предприятия, а какие оказывают влияние косвенно. Предствлена систематизация всех выделенных затратообразующих факторов на две группы в зависимости от задач тактического и стратегического уровней управления. К тактическому управлению предлагается отнести следующие факторы: размер производства, ассортимент продукции, способ управления издержками предприятия, квалификационный уровень работников, метод начисления амортизации. Среди факторов стратегического уровня отмечены: организационно-экономический уровень производства, технологический уровень средств производства, недостаточный уровень популярности отечественных брендов, инфляционные процессы, среднестатистический уровень заработной платы, низкая платёжеспособность населения, высокие цены на сырье, материалы, энергоносители, высокий уровень толлинга, импортозависимость, высокий уровень конкуренции, низкий спрос, отсутствие государственной поддержки, высокие ставки налогов, частые изменения налогового законодательства, высокие ставки кредитования, неблагоприятные условия инвестирования, слабый уровень взаимодействия с отечественными предприятиями смежных видов экономической деятельности, небольшая доля средних предприятий или объединений малых предприятий. Кроме того, для стратегического управления расходами предлагается классифицировать факторы по следующим группам: экономическим, рыночным, налоговым, финансовым, системным. Показана взаимосвязь между отдельными затратообразующими факторами. Сделан вывод о том, что применение стратегического управления затратами имеет определённые сложности, связанные с проблематичностью точного прогнозирования изменений факторов на последующие периоды.

The article attempts to substantiate the key approaches to the systematization of cost-driving factors from the enterprise cost management perspective (tactical and strategic) and offers a definition to a factor concept. The study presents the existing scientific approaches to the classification of cost drivers as well as an interpretation of cost-driving factors. Groups of structural factors within internal and external environment that affect enterprise costing have been identified along with revealing the character of such influence, i.e. whether they provide a direct indirect effect on the company expenditures. Given the tactical and strategic management objectives, the authors suggest systematization of all cost drivers into two groups. In particular, tactical management covers the following factors: output scale, product range, company cost management methods, qualification of personnel, and depreciation accrual. Within the scope of this study, strategically critical factors are represented by organizational business pattern of production, technology level, lack of brand awareness for domestic products, inflation rate, average salary range, low solvency, high costs for raw materials and energy, high tolls, import dependency, strong market competition, low demand, lack of government support, excessive tax burden, frequent changes in tax legislation, high loan interest rates, unfavourable investment environment, poor networking between domestic enterprises in complementary industries, small share of medium-sized businesses or small business alliances. In addition, in the frameworks of strategic cost management, the study offers to classify the cost drivers into the following groups: economic, market- or tax-based, financial and systemic. Apart from that, the relationship between individual cost-driving factors has been revealed. The findings argue that strategic cost management has a number of limitations associated with certain challenges to attain accuracy in forecasting change in factors for successive periods.