Інструменти людського потенціалу та механізму корпоративного управління в умовах трансформації

Abstract

У статті досліджено механізми трансформації людського та інтелектуального потенціалів, а також механізми їх утворення в корпорації з метою забезпечення зростання та розширення конкурентної сили корпорації в контексті розвитку економіки знань. Зокрема, досліджуються базові механізми корпоративного господарювання, а також особливості взаємодії інструментів людського і та інтелектуальних потенціалів з економічними механізмами корпоративного управління. Окремо виділено соціальну функцію корпоративного управління в частині вирішення соціально-економічних конфліктів у сфері суспільного виробництва. Розкрито високий потенціал корпоративного управління у розв’язанні низки соціальних проблем. На підставі результатів дослідження, запропоновано науково-методичний підхід щодо розроблення та реалізації заходів із відтворення та зростання людського потенціалу в умовах сучасного економічного розвитку. Доведено потребу в посиленні уваги до усіх наявних напрямів економічної думки та заходів економічної політики, які здійснюються в умовах сьогодення. Наголошується на неоднорідності систем корпоративного управління в різних країнах, зокрема, підкреслюється суттєві відмінності у сфері корпоративної власності та контролю. Представлено огляд різних типів систем корпоративного управління, які можна розрізнити за характером власності та контролю, а також правами акціонерів. Показано, що деякі системи характеризуються широкою розкиданістю власності, інші, як правило, максимально зосереджують володіння або контроль. Робиться узагальнення, що дотепер у світі не існує єдиної моделі корпоративного управління, і кожна країна з часом розробила власний спектр механізмів подолання корпоративних проблем і викликів, що виникають у зв'язку з поділом власності та контролю. Також зауважується, що перехід до економіки знань та збільшення залучення людського фактора у виробництво є відмінними рисами сучасного стану розвитку підприємств у розвинутих країнах світу, а використання інтелекту працівників стає переважним інструментом забезпечення високої ефективності та конкурентоспроможності компаній. Виявлено, що новітні підходи до суті проблеми, структури капіталу підприємства, підвищення провідної ролі інтелектуального капіталу, як його складової, сприяли докорінним змінам у виробничих відносинах. Визначено, що поняття управління підприємством набуває більшого поширення і вважається системою, основним виробничим фактором в якій є людина. Робиться висновок про те, що з огляду на ці зміни, потребують перегляду застарілі методи операційного менеджменту і, відповідно, нагальною потребою стає прийняття нових стандартів діяльності підприємства.

В статье исследованы механизмы трансформации человеческого и интеллектуального потенциалов, а также механизмы их формирования в корпорации с целью обеспечения роста и расширения конкурентной силы корпорации в контексте развития экономики знаний. В частности, исследуются базовые механизмы корпоративного хозяйствования, а также особенности взаимодействия инструментов человеческого и интеллектуального потенциалов с экономическими механизмами корпоративного управления. Отдельно выделена социальная функция корпоративного управления в части разрешения социально-экономических конфликтов в сфере общественного производства. Раскрыт высокий потенциал корпоративного управления в решении ряда социальных проблем. На основании результатов исследования, предложен научно-методический подход по разработке и реализации мер по воспроизводству и росту человеческого потенциала в условиях современного экономического развития. Доказана потребность в усилении внимания ко всем имеющимся направлениям экономической мысли и мерам экономической политики, которые осуществляются в современных условиях. Отмечается разнообразие систем корпоративного управления в разных странах, в частности, подчёркивается существенные различия в сфере корпоративной собственности и контроля. Представлен обзор различных типов систем корпоративного управления, которые можно различить по характеру собственности и контроля, а также по правам акционеров. Показано, что некоторые системы характеризуются широким разбросом собственности, другие, как правило, максимально сосредотачивают владение или контроль. Делается обобщение, что до сих пор в мире не существует единой модели корпоративного управления, и каждая страна со временем разработала свой спектр механизмов преодоления корпоративных проблем и вызовов, возникающих в связи с разделением собственности и контроля. Также отмечается, что переход к экономике знаний и увеличение вовлеченности человеческого фактора в производство являются отличительными чертами современного состояния развития предприятий в развитых странах мира, а использование интеллекта работников становится преимущественным инструментом обеспечения высокой эффективности и конкуренто-способности компаний. Выявлено, что новейшие подходы к сущности проблемы, структуры капитала предприятия, повышению ведущей роли интеллектуального капитала, как его составляющей, способствовали коренным изменениям в производственных отношениях. Определено, что понятие управления предприятием получает все большее распространение и считается системой, основным производственным фактором в которой является человек. Делается вывод о том, что, учитывая эти изменения, требуют пересмотра устаревшие методы операционного менеджмента и, соответственно, неотложной потребностью становится принятие новых стандартов деятельности предприятия.

This paper examines the mechanisms of human and intellectual capital transformations, as well as their development patterns in a company to ensure its growth and expansion together with building the company competitive edge in the context of knowledge economy. In particular, the study provides insights into the fundamental principles of corporate management, along with revealing the specifics of the interaction between human and intellectual driving factors and economic tools of corporate management. A special focus is put towards a social function of corporate management in resolving socioeconomic conflicts in the area of public production and its critical significance in tackling a vast range of social issues. Based on the findings, the study offers a conceptual and methodological approach to building and implementing strategies for promoting and boosting human capital to respond to modern economic development trends and challenges. Apart from that, the study identified the need to pay more attention to expanding the research in every area of economic thought and re-think the implications of economic policies being currently realized. It is also noted that corporate management systems in different countries demonstrate great variability, in particular, there are significant differences in the area of corporate ownership and control patterns. The paper presents an overview of various types of corporate management systems which can be distinguished by the nature of their ownership and control paradigm, as well as by diversity in terms of shareholder rights. Thus, some management systems are characterized by a wide range of ownership forms while others tend to concentrate ownership rights or control functions as much as possible. A conclusion is made that there is still no single corporate management model in the world, and each country has developed its own range of tools and mechanisms to overcome corporate problems and challenges arising from the ownership dispersal or control issues. It is argued that the transition to a knowledge economy and increasing the human factor involvement in corporate management have become a distinctive feature of modern phase of enterprise management maturity in most developed economies, and the use of intellectual capital and talent management are viewed as a primary tool in ensuring company high efficiency and competitiveness. The findings reveal that the latest approaches to the research problem, transformations in the company capital structure design, with a key focus on the role of intellectual capital as its crucial element, have contributed to radical changes in contemporary industrial relations. Given the growing significance of a company management concept which is considered a system where a human potential is an exceptional driving force in business development, it is concluded that in view of these changes, all outdated methods of the current operational management should be revised and, accordingly, new standards for business activity and performance practices have to be created.