Діагностика раціональності в економічній поведінці майбутніх менеджерів

Abstract

Статтю присвячено актуальним питанням, пов’язаним з проблемами оцінки економічної поведінки майбутніх менеджерів, які детерміновані психологічними характеристиками особистості та визначають якість економічних рішень, що ухвалюються протягом життя. Економічна поведінка сприймається як система взаємозалежних процесів і вчинків, що відбиває ставлення людини до умов, змісту, результатам соціально-економічної діяльності, що виявляється у поведінці, спрямованої на задоволення власних потреб. Наголошено, що всупереч класичним економічним теоріям, економічна поведінка економічних суб’єктів не завжди є раціональною, адже вона детермінована суб’єктивними психологічними характеристиками особистості, такими як особистісна раціональність та схильність до ризику. Як методичний інструментарій діагностики раціональності економічної поведінки майбутніх менеджерів обрано психодіагностичну методику "Споживча поведінка студентів" О. Савченко та С. Хтей та методику "Особистісні чинники прийняття рішень" (ЛФР-25) Т. Корнилової. Аспектами економічної поведінки майбутніх менеджерів є: раціональність розподілу коштів, орієнтація на думку інших; гнучкість у придбанні товарів; купівля як отримання бажаного. Результати проведеного кореляційного аналізу дали змогу виявити взаємозв’язки між окремими аспектами економічної поведінки, факторами, що впливають на її раціональність. Найбільш цікавими з них є значущі прямі кореляційні зв’язки між рівнем прояву фактору "суб’єктивна раціональність" і раціональністю розподілу коштів, рівнем прояву суб’єктивної раціональності і гнучкістю у придбанні товарів, ступенем рівнем готовності до ризику і аспектом економічної поведінки "купівля як отримання бажаного". За результатами дослідження встановлено, що більшість майбутніх менеджерів має високий рівень (76,9%) прояву суб’єктивної раціональності як основної характеристики процесу прийняття обґрунтованих економічних рішень та середній рівень готовності до ризику (60,0%), що детермінує їх економічну поведінку: 64,8% осіб мають середній рівень раціональності розподілу коштів, 72,3% – високий рівень орієнтації на думку інших; 20,0 % – високий рівень гнучкості у виборі товарів (раціональні ознаки); 23,07 – високим рівнем сформованості фактору "купівля як отримання бажаного" (66,15%) (нераціональна ознака економічної поведінки).

Статья посвящена актуальным вопросам, связанным с проблемами оценки экономического поведения будущих менеджеров, которые детерминированы психологическими характеристиками личности и определяют качество принимаемых на протяжении жизни экономических решений. Экономическое поведение рассматривается как система взаимосвязанных действий и поступков, отражающая отношение человека к условиям, содержанию, результатам социально-экономической деятельности, что выражается в поведении, направленном на удовлетворение собственных потребностей. Отмечено, что вопреки классическим экономическим теориям, экономическое поведение экономических субъектов не всегда рационально, поскольку детерминировано психологическими характеристиками личности, такими как личностная рациональность и склонность к риску. В качестве методического инструментария оценки рациональности экономического поведения будущих менеджеров избраны психодиагностическая методика "Потребительское поведение студентов" А. Савченко и С. Хтей и методика "Личностные факторы принятия решений" (ЛФР-25) Т. Корниловой. Аспектами экономического поведения будущих менеджеров являются: рациональность распределения средств, ориентация на мнение других; гибкость в приобретении товаров; покупка как получение желаемого. Результаты проведенного корреляционного анализа дали возможность выявить значимые взаимосвязи между отдельными аспектами экономического поведения и факторами, влияющими на ее рациональность. Наиболее интересными из них являются прямые корреляционные связи между факторами "субъективная рациональность" и рациональностью распределения средств, "субъективная рациональность" и гибкостью в приобретении товаров, "готовность к риску" и фактором "покупка как получение желаемого". По результатам исследования установлено, что большинство будущих менеджеров имеет высокий уровень (76,9%) проявления субъективной рациональности как основной характеристики процесса принятия обоснованных экономических решений и средний уровень готовности к риску (60,0%), что детерминирует их экономическое поведение: 64,8% лиц имеют средний уровень рациональности распределения средств, 72,3% – высокий уровень ориентации на мнение других; 20,0 % – высокий уровень гибкости в выборе товаров (рациональные признаки); 23,07 – высокий уровень сформированности фактора "покупка как получение желаемого" (66,15%) (нерациональный признак экономического поведения).

The article is discus the contemporary issues of estimate of economic behavior of future managers, which are determined by the psychological characteristics of the personality and determine the quality of economic decisions taken throughout life. Economic behavior is perceived as a system of interdependent processes and actions that reflects a person's attitude to the conditions, content, results of socio-economic activities, which is manifested in behavior aimed at meeting their own needs. It is noted that, contrary to classical economic theories, the economic behavior of economic agents is not always rational, because it is determined by the psychological characteristics of the individuals, such as personal rationality and the propensity to take risks. The psychodiagnostics methodology "Student consumer behavior" (A. Savchenko and S. Khtey) and the methodology "Personal factors of decision making" (LFR-25) (T. Kornilova) were chosen as a methodological tool for measuring the rationality of the economic behavior of future managers. Aspects of the economic behavior of future managers are: rationality of the allocation of money, focus on the opinion of others; flexibility in purchasing goods; "buying as getting what you want". The results of the correlation analysis identify significant relationships between individual aspects of economic behavior and factors affecting its rationality. The most interesting of them are direct correlations between the factors "subjective rationality" and the rationality of the allocation of money, "subjective rationality" and flexibility in purchasing goods, "willingness to take risks" and the factor "buying as getting what you want". According to the results of our investigation, it was found that the majority of future managers have a high level (76.9%) of subjective rationality as the main characteristic of the process of making sound economic decisions and an average level of risk readiness (60.0%), which determines their economic behavior: 64.8% of persons have an average level of rationality in the allocation of money, 72.3% – a high level of orientation towards the opinion of others; 20.0% – a high level of flexibility in the choice of goods (rational features); 23.07 – a high level of formation of the factor "buying as getting what you want" (66.15%) (an irrational sign of economic behavior).