Еволюція вживання фемінітивів в українській мові

Abstract

У статті зроблено спробу простежити розвиток фемінітивів української мови. Розглянуто номінативні одиниці на позначення жінок від індоєвропейського періоду до виникнення української писемності та державності. Зацікавленість таким лінгвістичним явищем, як фемінітиви в українських наукових колах охоплює найрізноманітніші аспекти, що свідчить про низку невирішених питань. У цьому контексті мета статті полягає у виявленні інтро- та екстралінгвістичних чинників розвитку фемінітивів в українській мові, а також у дослідженні номінативних одиниць на позначення жінок в українському медійному просторі. Автори статті виявили фемінітиви спільноіндоєвропейського походження, проаналізували лексичні одиниці, що іменують жінок, які утворилися в праслов’янський період і збереглися в українській літературній мові. Вивчення номінативних одиниць на позначення жінок у давньоукраїнській, староукраїнській, новоукраїнській та сучасній українській мовах уможливлює встановлення закономірностей розвитку фемінітивів в українській літературній мові. У статті наголошується, що основним способом деривації став суфіксальний спосіб з найпродуктивнішим суфіксом -к(а). При цьому інші способи морфологічної деривації, а також морфолого-синтаксичний та лексико-семантичний є малопродуктивними у словотворенні фемінітивів. Автори зосередили увагу на екстралінгвістичних явищах, що призвели до творення фемінітивів у різні історичні періоди. Сучасним позамовним чинником появи номінативних одиниць на позначення осіб жіночої статі стали процеси фемінізації у всьому світі, а також гостре гендерне питання. Під час аналізу медійних текстів виявлено, що зміни в країні відображуються і в мові, тому з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну в медійному дискурсі з-поміж інших актуалізувалися такі фемінітиви, як "колаборантка, волонтерка, ветеранка". Результати дослідження дають змогу зрозуміти своєрідність фемінності як інтралінгвістичного явища, а також як регіонального, соціолінгвістичного, лінгвокультурологічного феномену.

The article is an attempt to trace the development of feminine terms in the Ukrainian language. The nominative units for women from the Indo-European period to the emergence of Ukrainian writing and statehood are considered. The interest in such a linguistic phenomenon as femininities in Ukrainian academic circles covers a variety of aspects, which indicates a number of unresolved issues. In this context, the purpose of the article is to identify the intro- and extra-linguistic factors of the development of femininities in the Ukrainian language, as well as to study the nominal units denoting women in the Ukrainian media space. The authors of the article testified to the femininities of common Indo-European origin, analyzed lexical units naming women that were formed in the Proto-Slavic period and have been preserved in the Ukrainian literary language. The study of nominative units for the designation of women in ancient Ukrainian, old Ukrainian and modern Ukrainian languages makes it possible to establish the regularities of the development of feminine forms in the Ukrainian literary language. The article emphasizes that the main method of derivation was the suffixal method with the most productive suffix -к(а). At the same time, other methods of morphological derivation, as well as morphological-syntactic and lexical-semantic ones, are not very productive in the formation of feminine words. The authors focused on the extra-linguistic phenomena that led to the creation of femininites in different historical periods. The modern extra-linguistic factor in the emergence of nominative units for females is the processes of feminization around the world, as well as the acute gender issue. The analysis of media texts revealed that changes in the country are also reflected in the language, so with the beginning of the full-scale russian invasion of Ukraine, such femininities as "колаборантка, волонтерка, ветеранка", among others, became relevant in the media discourse. The results of the study make it possible to understand the originality of femininity as an intralinguistic phenomenon, as well as a regional, sociolinguistic, linguistic and cultural phenomenon.