Англійські запозичення в українській та італійській ігровій термінології як соціолінгвістичний феномен

Abstract

У статті досліджені спільні риси причин, шляхів адаптації та використання запозичень з англійської мови у вокабулярі носіїв української та італійської мов, що належать до віддалених груп індоєвропейської мовної сім'ї. Студія звертається до соціолекту гравців у комп'ютерні ігри, об'єднаних спільними нормами та стереотипами поведінки. Онлайн-ігри є одним із найбільш популярних способів проведення вільного часу та охоплюють широку аудиторію. Особливості сучасної комп'ютерно-опосередкованої комунікації тісно пов’язані зі змінами масштабу довкілля, яке формує соціальний досвід індивіда. Цифрове середовище, що прискорює процеси обміну інформацією та стимулює розвиток геймінг-ком'юніті, об'єднує на єдиній платформі людей, які розмовляють різними мовами. Стереотипізований контекст комп'ютерно-опосередкованої ігрової взаємодії сприяє появі особливих лексичних засобів професійного спілкування, породжує характерну інтернаціональну термінологію. Мультимедійний характер комунікації прискорює надходження нових лексем. Значна частина вокабуляру формується шляхом запозичення з англійської мови, яка наразі є глобальною lingua franca. Такі слова утворюють окремі термінологічні пласти. Певна частина соціолекту залишається в полі вузького професійного вжитку, інша знаходить ширше застосування і виходить за рамки ігрового спілкування. Значним чинником поширення ігрової лексики є захоплення комп'ютерними іграми, що стало більше, ніж дозвілля, та перетворилося на міжнародний професійний спорт з мільйонами прихильників. Феномен кіберспорту полягає в тому, що переважна більшість вболівальників самі грають у комп'ютерні ігри, відповідно, добре обізнані з геймінг-термінологією. Запозичення ігрової лексики найчастіше заповнює номінативні лакуни та розширює синонімічні ряди. Результати дослідження демонструють схожість процесів адаптації англізмів в українській та італійській мовах, що може свідчити про глобалізацію й універсалізацію сучасних мовних явищ та їхній нерозривний зв'язок із психологією, соціологією, культурологією та іншими суспільними науками.

The article examines the common features that can be traced in the reasons, ways of adaptation, and use of English borrowings in the vocabulary of Ukrainian and Italian speakers belonging to the distant groups of the Indo-European language family. The studio analyses the sociolect of computer game players, who share common norms and stereotypes of behaviour. Online games are one of the most popular ways to spend free time and have a wide audience. The features of modern computer-mediated communication are closely related to changes in environment expansion that shape the social experience of an individual. The digital surroundings, which accelerates the exchange of information and stimulates the creation of gaming community, brings together people who speak different languages on a single platform. The stereotyped context of computer-mediated gaming interaction contributes to the development of special lexical means of professional communication and generates a characteristic international terminology. The multimedia nature of communication accelerates the acquisition of new lexemes. A significant part of the vocabulary is formed by borrowing from English, which is now the global lingua franca. Such words form distinctive terminological layers. A certain part of the sociolect remains in the field of narrow professional use, while the other finds wider application and goes beyond game communication. A significant factor in the spread of gaming vocabulary is the craze for computer games, which has gone beyond leisure and turned into an international professional sport with millions of fans. The phenomenon of e-sports is that the vast majority of fans play computer games themselves and, accordingly, are well acquainted with gaming terminology. The borrowing of gaming vocabulary most often fills nominal gaps and expands synonymic ranks. The results of the study demonstrate the similarity of the processes of adaptation of anglicisms in Ukrainian and Italian, which may indicate the globalisation and universalisation of modern linguistic phenomena and their close connection with psychology, sociology, cultural studies and other social sciences.