Стратегічні проблеми культурної політики в повоєнній Україні

Abstract

Метою роботи є аналіз ролі культурної сфери в модернізації українського суспільства, а також визначення стратегічних проблем культурної політики у повоєнній Україні та шляхів їх розв’язання. Методи дослідження ґрунтуються на фундаментальних принципах культурологічного аналізу українського суспільства з позицій сучасних наукових концептів. Методологічним стрижнем дослідження є такі наукові напрями, як феноменологія, герменевтика ‒ для розкриття креативного потенціалу української культури. У межах системного аналізу досліджуються чинники кризи ідентичності в Україні та визначаються стратегічні орієнтири культурної політики для її подолання. Наукова новизна полягає у визначенні пріоритетів культурної політики для ефективного реформування українського суспільства шляхом формування нового культурного коду нації та нової української ідентичності, яка відповідає сучасній соціокультурній парадигмі. Висновки. У статті наголошується на важливості піднесення ролі культури для успішної модернізації українського суспільства. Для реалізації цього проєкту необхідно реформування ідеології державної культурної політики з акцентом на розвиток креативного потенціалу народу та його консолідацію. Визначені стратегічні орієнтири культурної політики як ціннісного фундаменту реформ. Доведено, по-перше, що важливим ресурсом для формування нової ідентичності нації є матеріальна та нематеріальна культурна спадщина народу, а головним механізмом суспільного розвитку − спадкоємність культури. По-друге, для створення стійкої культурної індустрії, здатної конкурувати на національному та міжнародному рівнях, необхідна установка на її інноваційний розвиток, долучення у культурну сферу цифрових та новітніх управлінських технологій. Обґрунтовано, що ключовим елементом повоєнної культурної політики повинна стати також реабілітація людей, які пережили бомбардування, окупацію та вимушену міграцію.

The purpose of the study is to analyse the role of the cultural sphere in the modernisation of Ukrainian society, as well as to identify strategic problems of cultural policy in post-war Ukraine and ways to solve them. The research methods are based on the fundamental principles of cultural analysis of Ukrainian society from the perspective of modern scientific concepts. The methodological core of the study is based on such scientific fields as phenomenology and hermeneutics to reveal the creative potential of Ukrainian culture. By means of a systemic analysis, the determinants of the identity crisis in Ukraine are investigated and strategic directions of cultural policy for its overcoming are defined. The scientific novelty is to identify the priorities of cultural policy for the effective reform of Ukrainian society by forming a new cultural code of the nation and a new Ukrainian identity that corresponds to the modern socio-cultural paradigm. The article emphasises the importance of enhancing the role of culture for the successful modernisation of Ukrainian society. To implement this project, it is necessary to reform the ideology of the state cultural policy with an emphasis on the development of the creative potential of the people and its consolidation. The strategic guidelines of cultural policy as a value-based foundation for reforms are defined. It is proved, firstly, that the tangible and intangible cultural heritage of the people is an important resource for the formation of a new identity of the nation, and the main mechanism of social development is the continuity of culture. Secondly, in order to create a sustainable cultural industry capable of competing at the national and international levels, it is necessary to focus on its innovative development and the introduction of digital and modern management technologies into the cultural sphere. It is substantiated that a key element of post-war cultural policy should also be the rehabilitation of people who have survived bombing, occupation, and forced migration.