Часопис "Рідна мова" Івана Огієнка та питання славістики

Abstract

Метою статті є з’ясування внеску часопису "Рідна мова" у вивчення й популяризацію наукових знань у галузі славістики. Для досягнення поставленої мети передусім використано синхронно-описовий метод, принцип історизму та прийом статистичного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше розглянуто внесок часопису "Рідна мова" в розвиток і популяризацію славістики у 30-х роки ХХ ст. Окреслено тематику різножанрових публікацій, з’ясовано їхню актуальність, науковий рівень і місце в загальному репертуарі видання. Встановлено, що чільне місце серед славістичних досліджень у часописі посідають студії зі західнослов’янського мовознавства. При цьому основна увага авторів зосереджувалася на питаннях взаємодії польської та української мов. У зв’язку з конкретною суспільною практикою в УРСР висвітлювалися процеси усталення мовних норм і розвитку функціональних стилів слов’янських мов, насамперед чеської. Матеріали, присвячені слов’янській писемності та старослов’янській мові, були призначені для покращення загального розуміння читачем історії української літературно-писемної мови. Вивчення російської мови відбувалося винятково в контексті російсько-українських мовних взаємин. У висновках констатується, що значною мірою славістичні студії стосувались питань міжмовних взаємин у контексті боротьби редакційної колегії за підвищення мовної культури українців. Через науково-популярний стиль видання переважна більшість надрукованих у ньому розвідок із славістики мала суто описовий характер. Вони сприяли розширенню тематичних обріїв часопису й викликали інтерес до нього з боку провідних європейських лінгвістів.

The purpose of our research is to find out the contribution of the journal "Ridna Mova" in the study and popularization of scientific knowledge in the field of Slavic studies. The research methods are primarily based on the use of synchronous-descriptive method, the principle of historicism and the reception of statistical analysis. The scientific novelty of the study is that it first highlights the contribution of the journal "Ridna Mova" in the development and popularization of Slavic studies of the 30s of the XX century. The author outlined the topics of various genres of publications, clarified their relevance, scientific level and place in the general repertoire of the magazine. It has been established that the largest place among Slavic studies in the journal is occupied by studies in Western Slavic linguistics. The main attention of the authors was focused on the interaction of Polish and Ukrainian languages. In connection with the specific social practice in the USSR, the processes of establishing language norms and the development of functional styles of Slavic languages, primarily Czech, were covered. The materials devoted to the Slavic script and the Old Slavonic language were intended to improve the reader’s general understanding of the history of the Ukrainian literary and written language. The study of the Russian language took place exclusively in the context of Russian-Ukrainian linguistic relations. The conclusions state that to a large extent Slavic studies addressed issues of interlingual relations in the context of the struggle of the editorial board to improve the language culture of Ukrainians. Due to the popular science style of the publication, the vast majority of Slavic studies published in it were purely descriptive. They broadened the journal’s thematic horizons and aroused interest in it from leading European linguists.