Capital structure as a criterion of efficient management of the corporation's financial resources

Abstract

The article presents an approach to the corporation's capital structure management based on the criterion of maximizing the return on equity (ROE). The basis of this approach is the determination of the expediency of attracting borrowed resources from the point of view of balancing financial risk and profitability. The toolkit for optimizing the capital structure of the corporation is substantiated, taking into account the indicator of financial leverage, which ensures the most effective proportionality between profitability and financial stability. An algorithm for determining the level of financial risk in the structure of the interest rate for attracting borrowed resources has been developed, which involves the formation of the amount of the premium for the risk of insolvency of the borrower and the corresponding methodology for determining the position of the borrower on the scale "financial stability–solvency–financial risk". The post-optimization multifactor sensitivity analysis of the proposed capital structure optimization model made it possible to establish certain patterns regarding changes in ROE and its components.

У статті представлено підхід до управління структурою капіталу корпорації за критерієм максимізації рівня рентабельності власного капіталу. В основу цього підходу покладено визначення доцільності залучення позикових ресурсів із позиції збалансування фінансового ризику та доходності. Обґрунтовано інструментарій оптимізації структури капіталу корпорації з урахуванням показника фінансового важеля, що забезпечує найбільш ефективну пропорційність між прибутковістю та фінансовою стійкістю. Розроблено алгоритм визначення рівня фінансового ризику в структурі відсоткової ставки за залучення позикових ресурсів, який передбачає формування розміру премії за ризик неплатоспроможності позичальника та відповідну методику визначення позиції позичальника за шкалою "фінансова стійкість – платоспроможність – фінансовий ризик". Постоптимізаційний багатофакторний аналіз чутливості запропонованої моделі оптимізації структури капіталу дозволив установити певні закономірності щодо зміни рентабельності капіталу та її компонентів.