Антропологічна катастрофа у травелозі Д. Н. Дарлінга "Ding Goes to Russia" (1932)

Abstract

Дослідження присвячене маловідомому подорожньому тексту "Дін іде до Росії" (1932) американського карикатуриста Джея Норвуда Дарлінга. Актуальність роботи зумовлена двома факторами: по-перше, тревелог Дарлінга є своєрідною формою інтермедіальної взаємодії між вербальним текстом і карикатурою; по-друге, автор формує своєрідну концепцію СРСР як "нового" світу на фоні інших подорожніх свідчень періоду 1930-х років. Особливу увагу в тревелозі приділено радянській людині, яка постає водночас у сатиричному й трагічному світлі. У роботі аналізуються візуальні концепти пригнічення, безальтернативності, метафори деформованого асиметричного тіла, сутулості, ляльок. Дарлінг формує концепцію "повзучої катастрофи" – повільних і непомітних змін, які відображаються в повсякденних практиках і призводять до трансформації постійних людських характеристик. Проект нового антропологічного виду полягає в насильницькому створенні бездумного слухняного механізму без вимог, виразної індивідуальності. Дослідження встановлює літературні моделі подорожі в часі, а також сюжет подорожі дисидента в "новий" світ, які спрямовані на те, щоб похитнути утопічну репрезентацію Радянського Союзу як суспільства майбутнього. Для розкриття катастрофічних наслідків антропологічної програми радянської влади Дарлінг використовує східні риторичні тропи наготи, хвороби, інфантильності, які сприяють акцентуації людського примітивізму.

The study is devoted to the little-known travel text "Ding Goes to Russia" (1932) by the American cartoonist Jay Norton Darling. The relevance of the work is due to two factors: firstly, Darling's travelogue is a unique form of intermedial interaction between verbal text and caricature; secondly, the author forms a peculiar concept of the USSR as a "new" world against the background of other travel testimonies of the period of the 1930s. Special attention in the travelogue is paid to the Soviet human, who appears at the same time in a satirical and tragic light. The work analyzes the visual concepts of oppression, lack of the alternatives, metaphors of a deformed asymmetrical body, stooping, puppets. Darling forms the concept of "creeping disaster" – slow and subtle changes that are reflected in everyday practices which lead to transformations of permanent human characteristics. The project of the new anthropological species consists in the violent creation of a mindless obedient mechanism without demands, expressive individuality. The research establishes the literary models of time travel, as well as the plot of the dissident's journey into the "new" world, which are aimed at shaking the utopian representation of the Soviet Union as a society of the future. To reveal the catastrophic consequences of the anthropological program of the Soviet government, Darling uses oriental rhetorical tropes of nudity, illness, and infantility, which contribute to the accentuation of human primitivism.