Біоекономіка як вектор інклюзивного економічного розвитку в формуванні людського капіталу

Abstract

У статті досліджено біоекономіку як вектор інклюзивного розвитку. Визначена проблематика перенаселення. Завдяки розширенню систем соціального захисту та медичних послуг відбулися зміни в структурі населення. У країнах-членах Європейського Союзу можна помітити збільшення тривалості життя та зменшення народжуваності, реальність, яку з точки зору людського капіталу слід розглядати як накопичення людського капіталу зі знаннями та багатим досвідом, корисним для створення добробуту. Сталий розвиток передбачає стабільне, справедливе та інклюзивне економічне зростання, засноване на сталих моделях виробництва та споживання. Обґрунтовано, що біоекономіка постає як форма підтримки сталого економічного розвитку в умовах обмежених кількісних та якісних ресурсів, змін кліматичних умов та деградації довкілля. Під біоекономікою розуміють ефективне та раціональне використання природних ресурсів, що мають вирішальне значення для процесу інклюзивного економічного розвитку. Метою біоекономіки є сприяння використанню відновлюваних біологічних ресурсів та альтернативних джерел енергії як вхідних ресурсів у технологічних процесах, захист довкілля та соціально-економічний розвиток. Визначено, що Європейська Комісія визначає стратегію просування біоекономіки, основними напрямами якої є: продовольча безпека, стійкість природних ресурсів, зменшення викидів парникових газів, зменшення змін клімату, підтримка конкурентоспроможності та створення робочих місць. Це сприяє інклюзивному економічному розвитку в формуванні людського капіталу. Біоекономіка забезпечує ступінь безпеки завдяки захисту та ефективному використанню ресурсів, завдяки розвитку нових форм економічної діяльності, що зумовлює зростання доданої вартості та сприяє перерозподілу доходів. Проаналізовано виробництво біомаси у країнах Європейського Союзу. Проілюстровано структуру занятості 17,42 млн працівників у секторах біоекономіки та розподіл 657 млрд євро доданої вартості в структурі секторів біоекономіки ЄС. Надано кількісну оцінку біоекономіки в ЄС, виходячи з вартості обороту та кількості працівників у цьому секторі. Емпіричні результати показують, що найбільша частка секторів біоекономіки є продуктивними, причому найбільших успіхів досягнуто в сільськогосподарському секторі та виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнової промисловості.

The article examines the bioeconomy as a vector of inclusive development. The problem of overpopulation is identified. Due to the expansion of social protection systems and medical services, there have been changes in the structure of the population. In the member states of the European Union, an increase in life expectancy and a decrease in fertility can be observed, a reality that should be seen from the point of view of human capital as the accumulation of human capital with knowledge and rich experience useful for creating wealth. It is substantiated that the bioeconomy is emerging as a form of support for sustainable economic development in the context of limited quantitative and qualitative resources, climate change and environmental degradation. The bioeconomy is understood as the efficient and rational use of natural resources that are crucial for inclusive economic development. The purpose of the bioeconomy is to promote the use of renewable biological resources and alternative energy sources as input resources in technological processes, environmental protection and socio-economic development. It is determined that the European Commission defines a strategy for promoting the bioeconomy, the main areas of which are: food security, sustainability of natural resources, reduction of greenhouse gas emissions, climate change mitigation, support for competitiveness and job creation. It promotes inclusive economic development in the formation of human capital. The bioeconomy provides a degree of security through the protection and efficient use of resources, and through the development of new forms of economic activity, which leads to an increase in added value and promotes income redistribution.The biomass production in the European Union countries is analyzed. The structure of employment of 17.42 million workers in the bioeconomy sectors and the distribution of 657 billion euros of added value in the structure of the EU bioeconomy sectors are illustrated. A quantitative assessment of the bioeconomy in the EU is provided, based on the value of turnover and the number of employees in this sector. The empirical results show that the largest share of bioeconomy sectors are productive, with the greatest successes achieved in the agricultural sector and the food, beverage and tobacco industries.