Проблеми та перспективи розвитку захисту персональних даних у сфері охорони здоров'я

Abstract

Враховуючи велику кількість приватних операторів, які надають інформаційні послуги зі збору, обробки та зберігання персональних даних пацієнтів, необхідно наголосити на необхідності створення нового органу державного нагляду за безпекою персональних даних у сфері охорони здоров’я. Правовий статус такого органу має надати йому інституційну спроможність ефективно впливати на приватних суб’єктів у досліджуваній сфері та застосовувати реальні механізми попередження порушень та відповідальності за них. Серед напрямків удосконалення теми дослідження – перегляд вимог до інформації про систему охорони здоров’я, реєстраційної та ліцензійної тематики. Об’єктом детальної перевірки мають бути не лише організаційно-правові основи діяльності суб’єкта, а й його технічні можливості, використання сучасних ліцензованих засобів обробки та зберігання інформації. Право на конфіденційність медичної інформації передбачає, що інформація про стан здоров'я пацієнта повинна залишатися конфіденційною та недоступною для сторонніх осіб, які не мають прямого відношення до надання медичних послуг. Проте, право на доступ до медичної інформації також має важливе значення, особливо для пацієнтів, які мають право на ознайомлення зі своїми медичними записами та історією хвороби. У такому разі особа, яка володіє медичною інформацією, може надати доступ до цієї інформації лише за запитом самого пацієнта або особи, яку він уповноважує. Таким чином, забезпечується баланс між правом на конфіденційність медичних даних і правом на доступ до цих даних пацієнта. Охорона та збереження права на таємницю про своє здоров’я є актуальним завжди, адже гарантувати це право завжди було дуже важко. У доцифрову еру медичні записи існували виключно на папері і були більш доступними для сторонніх. Таким чином кожен, хто перебував у даній кімнаті, міг ознайомитись з історією захворювань пацієнтів і увійти туди. Псевдонімізація визнана одним із ефективних заходів захисту персональних даних у сфері охорони здоров’я. Так, медичний заклад може створити реєстр пацієнтів і обробляти лише персональні дані (ПІБ, номер телефону, адресу пацієнта), яким присвоєно ідентифікатор. В архіві медичної карти персональні дані замінюються на зазначений ідентифікатор. У цьому випадку сторонні особи, які потребують обробки медичної документації (студенти навчальних закладів, науковці), не матимуть можливості ідентифікувати особу, оскільки працюватимуть із знеособленими даними.

Considering the large number of private operators that provide information services for the collection, processing and storage of personal data of patients, it is necessary to emphasize the need to create a new body of state supervision over the security of personal data in the field of health care. The legal status of such a body should provide it with the institutional capacity to effectively influence private entities in the researched area and apply real mechanisms of prevention of violations and responsibility for them. Among the areas of improvement of the research topic is the review of requirements for information about the health care system, registration and licensing topics. The object of a detailed inspection should be not only the organizational and legal basis of the subject's activity, but also its technical capabilities, the use of modern licensed means of processing and storing information. The right to confidentiality of medical information provides that information about the patient's health must remain confidential and inaccessible to third parties who are not directly related to the provision of medical services. However, the right to access medical information is also important, especially for patients who have the right to access their medical records and medical history. In this case, the person who has medical information can provide access to this information only at the request of the patient himself or a person authorized by him. Thus, a balance is ensured between the right to privacy of medical data and the right of access to this data of the patient. Protection and preservation of the right to secrecy about one's health is always relevant, because guaranteeing this right has always been very difficult. In the predigital era, medical records existed exclusively on paper and were more accessible to outsiders. Thus, anyone who was in this room could get acquainted with the history of the patients' illnesses and enter there. Pseudonymization is recognized as one of the effective measures to protect personal data in the field of health care. Yes, a medical institution can create a register of patients and process only personal data (name, phone number, address of the patient) to which an identifier has been assigned. In the archive of the medical card, personal data is replaced by the specified identifier. In this case, third parties who need to process medical documentation (students of educational institutions, scientists) will not have the opportunity to identify the person, since they will be working with depersonalized data.