Поняття толерантності і любові до ближнього у віровченнях та історичній практиці релігійних систем

Abstract

В усіх сформованих релігійних системах очевидною є схожість моральної основи, в усіх священних книгах наявні дані аксіологічні пріоритети: чесність і доброзичливість, щирість і толерантність, уникання гніву й зла, все, що міститься в формулі: «любов до ближнього». При цьому, вся історія релігій та церков – це кривава ріка, яка наповнюється людською нетолерантністю та «нелюбов’ю до ближнього».

Во всех сложившихся религиозных системах присутствует сходство нравственной основы, во всех священных книгах есть аксиологические приоритеты: честность и доброжелательность, искренность и толерантность, уход от гнева и зла, все, что содержится в формуле: «любовь к ближнему». При этом вся история религий и церквей – это кровавая река, которая наполняется человеческой нетолерантностью и «нелюбовью к ближнему».

In all the existing religious systems are obvious similarities moral basis, in all the sacred books of the available data axiological priorities: honesty and goodwill, sincerity and tolerance, avoidance of anger and evil, all that is contained in the formula of «love of neighbor». Thus, the whole history of religions and churches – bloody river that is fi lled with human intolerance and «lack of love of neighbor».