Рушії трансформації екосистеми закладів вищої освіти в постіндустріальному суспільстві

Abstract

Актуальні зміни соціально-економічних реалій безпосередньо пов'язані з гіперактивним розвитком інновацій на тлі всебічної цифрової трансформації. У статті проаналізовано рушії структурних перетворень економіки в постіндустріальному суспільстві, зміщення акцентів у бік збільшення частки наукомістких виробництв, встановлено як інноваційні технології, глобальний доступ до продукції та знань, інформаційно-комунікаційні технології змінюють очікування споживачів, стимулюють кастомізацію ціннісної пропозиції, мотивують відповідальне споживання. Як наслідок, компанії постають перед труднощами в пошуку працівників, здатних розв'язувати складні комплексні задачі та адаптуватися до умов, що змінюються. У студії з'ясовується роль закладу вищої освіти як ключового актора у формуванні людського потенціалу, можливості та переваги у проєктуванні освітньо-наукового процесу, інтегрованості в систему міжнародного обміну знаннями, трансферу інновацій, взаємодії зі стейкхолдерами. Визначено потенціал кластерних утворень у сталому розвитку території.

The exponential nature of technological and product innovation in synergy with digital transformation presents new, breakthrough and often unpredictable opportunities for industrial development. It reshapes the existing economic structure, transforming or disrupting traditional industries, and updating the labor market and workforce requirements. The paper is concerned with the factors that drive changes in modern post-industrial society. It discusses the competition brought about by innovation, consumers' rising expectations regarding value proposition and responsible consumption, and the resulting need for expertise and creativity. The study examines that the shift towards knowledge-intensive and information-based production necessitates workers with new skill sets, displaces routine, low- and often medium-skilled labor, and requires proficiency in digital environments, resulting in challenges in adapting to new working conditions. The company's intellectual potential depends on its human resources, which increases the importance of education, including the implementation of the concept of lifelong learning. The current state strategy aims to activate human development and increase the proportion of human capital in national wealth. Using the methods of observation, analysis, comparison and synthesis the relevance of higher education institutions (HEI) as pivotal actors in the formation of human potential is investigated. The opportunities and means by which HEIs can contribute to human development and training of quality intellectual potential are highlighted.The ways of development of the university as an educational-scientific-innovative complex by creating a flexible and in-demand educational proposal, implementation and transfer of scientific research and innovation, as well as cultural and educational activity, and integrating into the international scientific and educational system are defined. The article emphasizes how the cooperation between universities and stakeholders, including labor market partnerships, the formation of horizontal cluster entities involving the business ecosystem, public authorities, and local government, contribute significantly to innovation transfer and sustainable territorial development.