Механізми публічного управління розвитком кластерів соціальної економіки: європейський досвід

Abstract

У статті здійснено дослідження європейського досвіду щодо формування та впровадження механізмів публічного управління розвитком кластерів соціальної економіки. Зокрема, проведено огляд загальної концепції «кластер соціальної економіки»; визначено групи та характерні риси кластерів, що мають відношення до соціальної економіки; виокремлено перспективи розвитку механізмів публічного управління кластерами соціальної економіки. Показано, що кластери складають значну частину європейського промислового ландшафту. Вони є динамічними географічними концентраціями взаємопов’язаних фірм і пов’язаних економічних суб’єктів, які досягли достатнього масштабу для розвитку спеціалізованих знань, послуг, ресурсів, постачальників і навичок. Зазначено, що кластерні організації – це юридичні особи, які підтримують зміцнення співпраці, мереж і навчання в інноваційних кластерах. Вони діють як постачальники інновацій, надаючи або направляючи спеціалізовані та індивідуальні послуги підтримки малого і середнього бізнесу для стимулювання інноваційної діяльності. Підкреслено, що кластери соціальної економіки можна розглядати як відкриті, гнучкі об’єднання, що складаються з неурядових організацій, традиційних та соціально орієнтованих підприємств й інших установ. Вони мають ключове значення для просування нової культури співпраці та конкуренції, де різноманітні зацікавлені сторони мають однакові права та обов’язки. Підкреслено, що кластери соціальної економіки розглядаються як суттєвий базис для підтримки зеленого та цифрового переходу європейських компаній. Показано, що кластер соціальної економіки може бути засобом для фінансових можливостей (наприклад, фінансування проєктів, краудфандингу, державно-приватних інвестицій) і використовується для об’єднання фінансових ресурсів для соціальної економіки або конкретних проєктів із рушійною роллю учасників соціальної економіки.