Pattern Design Characteristics of Ancient Chinese Textiles

Abstract

Purpose. This paper aims to explore the style characteristics of ancient Chinese textile patterns in different periods, representative pattern types, and analyze their design rules to guide modern design practice. Methodology. This study mainly adopts the literature analysis method to analyze academic articles and textile cases, outlines the artistic characteristics of ancient Chinese patterns on the clothes and interior textile in seven periods, and summarizes the model of its pattern composition through a typological method. Results. Ancient Chinese patterns are mainly geometric, animal and plant. Pre-Qin patterns were mainly simple geometric, and later evolved into complex natural patterns. Han Dynasty patterns yearned for the world of immortals, and later periods incorporated Buddhist and Central Asian elements. Sui and Tang Dynasty patterns were inclusive, especially circular patterns. The Song Dynasty was more inclined to exquisite aesthetics. Ming Dynasty patterns were complex and full, and Qing Dynasty favored auspicious patterns. Patterns are arranged freely, in pairs, in fours and symmetrically, with various frame structures. Studying these ancient patterns can illuminate Chinese culture and provide inspiration for modern design, proving the eternal value of historical aesthetics. Scientific novelty. For the first time, the patterns of symmetry in ancient Chinese textile patterns were revealed and the rules of their composition were systematized, which is of great importance for promoting the inheritance of traditional culture and the innovative application of traditional patterns. Practical significance. This study contains information support for clothing designers, interior designers, graphic designers regarding the design of modern products using traditional patterns by means of digital technologies

Мета. Ця стаття має на меті вивчити стильові характеристики давніх китайських текстильних візерунків у різні періоди, репрезентативні типи візерунків та проаналізувати їх правила дизайну, для впровадження в сучасну практику дизайну. Методологія. У дослідженні використовується метод аналізу літератури для аналізу наукових статей і текстильних виробів, окреслюються художні характеристики давньокитайських візерунків на одязі та інтер’єрному текстилю у семи періодах історії Китаю, і узагальннені типи симетрії візерунків за допомогою типологічного методу. Результати. Стародавні китайські візерунки переважно геометричні, тваринні та рослинні. Візерунки до періоду Цінь були в основному простими геометричними, а пізніше перетворилися на складні природні візерунки. Візерунки династії Хань прагнули до світу безсмертних, а пізніші періоди включали буддистські та середньоазійські елементи. Візерунки династій Суй і Тан були комплексними, особливо круглі візерунки. Династія Сун більше тяжіла до вишуканої естетики. Візерунки династії Мін були складними та повними, а династія Цін віддавала перевагу сприятливим візерункам. Візерунки розташовуються вільно, попарно, почетверо і симетрично, з різною каркасною структурою. Структурний аналіз цих стародавніх візерунків сприяє розумінню культурної спадщини Китаю та може бути джерелом натхнення для сучасних дизайнерів при створенні одягу, текстилю, в дизайні інтер’єру та графічному дизайні. Наукова новизна. Вперше виявлено закономірності симетрії в стародавніх китайських текстильних візерунках і систематизовано правила їх композиції, що має велике значення для сприяння успадкуванню традиційної культури та інноваційного застосування традиційних візерунків. Практична значущість. Це дослідження містить інформаційне забезпечення для дизайнерів одягу, інтер’єру, графічних дизайнерів щодо дизайну сучасних виробів із застосуванням традиційних візерунків засобами цифрових технологій.