Дизайн інтер’єрів бібліотек: історія, тенденції, інновації

Abstract

У дисертації здійснено комплексне дослідження історичного розвитку, сучасних тенденцій та інноваційних напрямів формування дизайну інтер’єрів бібліотек. На основі аналізу наукових джерел, нормативних документів та реалізованих бібліотечних об’єктів визначено закономірності трансформації бібліотечного середовища від традиційного книгосховища до відкритого багатофункціонального соціокультурного простору. Виявлено основні тенденції розвитку сучасних бібліотечних інтер’єрів, систематизовано фактори їх формування, узагальнено підходи до функціонально-просторової організації, меблювання та інтеграції цифрових технологій. Удосконалено підходи до історичної періодизації та архітектурно-просторової типології бібліотек. Дістали подальшого розвитку положення щодо ролі меблювання, цифрових технологій та інноваційних рішень у формуванні сучасного бібліотечного середовища. Актуальність дослідження зумовлена зміною ролі бібліотеки в умовах розвитку інформаційного суспільства, цифровізації та трансформації суспільних потреб. Сучасні бібліотеки виконують не лише інформаційну функцію, а й виступають осередками освіти, культури, комунікації, соціальної взаємодії та дозвілля. Це потребує переосмислення підходів до організації їх внутрішнього середовища, забезпечення гнучкості, доступності, інклюзивності та здатності адаптуватися до змінних потреб користувачів. Методологічну основу дослідження становлять системний, середовищний, типологічний та людиноцентричний підходи. Для досягнення поставленої мети використано історико-культурний та історико-архітектурний аналіз, методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, порівняльного аналізу, контент-аналізу, кейс-стаді, функціонально-планувального, композиційно-просторового, ергономічного, нормативного та документально-візуального аналізу. Емпіричну базу дослідження становлять приклади як історичних, так і сучасних бібліотечних об’єктів, реалізованих упродовж XX–XXI ст. У першому розділі «Проблеми формування внутрішнього середовища бібліотек» досліджено стан наукової розробленості проблеми дизайну інтер’єрів бібліотек на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел. Встановлено, що сучасні дослідження бібліотек розвиваються в історико-архітектурному, бібліотекознавчому, типологічному, UX-орієнтованому та середовищно-дизайнерському напрямах. Виявлено трансформацію бібліотеки від традиційного книгосховища до відкритого багатофункціонального соціокультурного простору, орієнтованого на комунікацію, навчання, громадську взаємодію та використання цифрових технологій. Водночас встановлено недостатню розробленість комплексного підходу до аналізу бібліотечного інтер’єру як цілісної системи взаємопов’язаних функціональних, просторових, технологічних, ергономічних та художньо-образних компонентів. Систематизовано понятійно-термінологічний апарат дослідження, що охоплює категорії бібліотечного середовища, функціонально-просторової організації, цифровізації, інклюзивності, гнучкості та трансформації простору. Сформовано методологічну та джерельну базу дослідження, яка поєднує системний, середовищний, типологічний і людиноцентричний підходи та забезпечує комплексне вивчення історичного розвитку, сучасних тенденцій і інноваційних напрямів формування бібліотечних інтер’єрів. У другому розділі «Еволюція, типологія та фактори формування бібліотечного середовища» досліджено історичну еволюцію бібліотечних закладів, сучасну практику проєктування бібліотек, фактори формування бібліотечного середовища та типологію сучасних бібліотек. Проаналізовано розвиток бібліотечних просторів від стародавніх книгосховищ до бібліотек інформаційної доби та виявлено закономірності трансформації їх архітектурно-просторової організації, функціонального наповнення, інтер’єрного середовища та характеру користування. Встановлено, що розвиток бібліотечного простору відбувався від закритих фондосховищних структур до відкритих багатофункціональних середовищ, орієнтованих на широкий спектр користувачів та різноманітні сценарії діяльності. На основі історико-аналітичного дослідження виокремлено чотири моделі розвитку бібліотек: закриту фондоцентричну, репрезентативно-зальну, функціонально- раціональну та відкриту публічну. У третьому розділі «Інноваційні тенденції в організації бібліотечних інтер’єрів» досліджено особливості формування сучасного бібліотечного середовища в умовах цифровізації суспільства та трансформації функцій бібліотеки. Встановлено, що провідною тенденцією розвитку бібліотечних інтер’єрів є перехід від жорстко структурованої системи приміщень до відкритого багатофункціонального середовища, орієнтованого на різноманітні сценарії користування. Систематизовано основні типи функціональних зон сучасних бібліотек, серед яких зони індивідуальної роботи, колаборативні простори, громадські та подієві зони, мультимедійні середовища, рекреаційні, дитячі та молодіжні простори. Визначено особливості їх взаємодії в межах сучасних моделей просторової організації та встановлено переважання гібридних і поліцентричних структур, що забезпечують багатофункціональність, адаптивність і підтримку різних форматів користувацької активності.

The dissertation presents a comprehensive study of the historical development, contemporary trends, and innovative directions in the formation of library interior design. Based on the analysis of scholarly sources, regulatory documents, and implemented library projects, the patterns of transformation of the library environment from a traditional book repository into an open multifunctional socio-cultural space have been identified. The main trends in the development of contemporary library interiors have been revealed, the factors influencing their formation have been systematized, and approaches to functional-spatial organization, furniture design, and the integration of digital technologies have been generalized. Approaches to the historical periodization and architectural-spatial typology of libraries have been further developed. Further development has been given to provisions concerning the role of furniture, digital technologies, and innovative solutions in the formation of the contemporary library environment. The relevance of the research is determined by the changing role of libraries in the context of the development of the information society, digitalization, and the transformation of social needs. Contemporary libraries perform not only an informational function but also serve as centers of education, culture, communication, social interaction, and leisure. This requires a reconsideration of approaches to the organization of their internal environment, ensuring flexibility, accessibility, inclusiveness, and the ability to adapt to the changing needs of users. The methodological framework of the study is based on systemic, environmental, typological, and human-centered approaches. To achieve the research objectives, historicalcultural and historical-architectural analysis, methods of analysis and synthesis, induction and deduction, comparative analysis, content analysis, case study, functional-planning, compositional-spatial, ergonomic, regulatory, and documentary-visual analysis were employed. The empirical basis of this study consists of examples of both historical library facilities and modern ones built during the 21st century.