Простір сучасного шкільного класу: зонування та гнучка організація

Abstract

Один з підходів до оновлення освітнього простору, що пропонується в рамках української шкільної реформи – створення в класі додаткових навчальних осередків. Цей підхід має бути врівноважено можливістю трансформації простору класу. Пошук балансу між цими двома підходами є завданням школи та вчителя, а не предметом нормування. Можливості впровадження цих підходів залежать від наповнюваності класного приміщення. За умов, що площа класу становить 1,7–2,0 м2 на одного учня (50–60 м2 за кількості учнів 30), можливості такої організації є незначними. Повноцінне впровадження сучасних підходів до урізноманітнення організації освітнього простору є можливим за умов питомої площі класу близько 2,5 м2 на одного учня.

One of the approaches to create modern learning spaces is organizing additional learning zones in the classroom. This approach is recommended in the context of Ukrainian school reform. This should be balanced with possibilities of the flexible classroom organization. Balancing those approaches should be the task of particular schools and teacher, but not a matter of regulation. The possibility of improving both approaches depends on classroom occupancy. In 50–60 m2 classroom with 30 pupils (1,7–2,0 m2 per pupil) those possibilities are poor. Improvement of modern approaches to classroom design is possible under in the classroom having about 2,5 m2 per student.