Єврейські осередки текстильного виробництва в Галичині кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.: тенденції, асортимент

Abstract

У статті досліджено текстильне виробництво в Галичині кінця ХІХ – першої третини ХХ ст., власниками якого були євреї. На основі архівних документів і авторських польових матеріалів визначено передумови створення відповідних осередків, окреслено основні чинники, що вплинули на розвиток текстилю. Увагу зосереджено на виготовленні в’язаних та мереживних виробів, як нового та модного асортименту досліджуваного періоду. Методологічною основою є принцип системного підходу та комплексного дослідження. Для вивчення обраного об’єкта дослідження застосовано історичний та мистецтвознавчий методи. Під час наукових експедицій у процесі збору матеріалу від старожилів використано метод опитування. Виготовлення текстилю в Галичині поділяємо на два основних напрямки – за принципом виготовлення: народний, де переважають багатовікові традиції, та професійний, коли задіяно фахівців, спеціалізоване обладнання, враховані модні тенденції. Виявлено, що наприкінці ХІХ – першій третині ХХ ст. значна частина локального виробництва текстилю належала євреям. Певною мірою це пов’язано з тим, що вони отримували відповідну професійну освіту, відкривали власні підприємства, виготовляли асортимент, який відповідав попиту консументів різних прошарків суспільства. Продуктивним було виготовлення трикотажу та мережива, що стали модними і в міському, і в сільському середовищі. З’ясовано, що, окрім «модних» виробів, виготовляли ткані традиційні гуцульські запаски, килими, крайки, залучаючи місцеве населення. Наукова новизна полягає у вивченні важливого аспекту текстильного виробництва в Галичині. Увагу зосереджено на особливостях виготовлення текстильного асортименту в осередках, які належали євреям. Дослідження дозволяє розширити знання про текстильне виробництво в Галичині, про осередки виготовлення одягового асортименту та інтер’єрних тканин, що сприяє залученню отриманих відомостей у вивченні історії текстилю в Галичині.

В статье исследовано текстильное производство в Галичине конца ХІХ – первой трети ХХ вв., владельцами которого были евреи. На основании архивных документов и авторских полевых материалов определено предпосылки создания соответственных очагов, обозначено основные факторы, которые повлияли на развитие текстиля. Внимание сосредоточено на изготовлении вязаных и ажурных изделий как нового и модного ассортимента исследуемого периода. Методологической основой стал принцип системного подхода и комплексного исследования. Для изучения избранного объекта применено исторический и искусствоведческий методы. Во время научных экспедиций в процессе сбора материалы от старожилов использовано метод опроса. Изготовление текстиля в Галичине разделяем на два основных направления – по принципу изготовления: народный, где превалируют многовековые традиции, и профессиональный, когда задействованы специалисты, специализированное оборудование, учтены модные тенденции. Определено, что в конце ХІХ – первой трети ХХ вв. большая часть локального производства текстиля принадлежала евреям. В частности, это связано с тем, что они получали соответственное профессиональное образование, открывали частные предприятия, изготавливали ассортимент, который соответствовал запросам потребителей разных сословий общества. Продуктивным было изготовление трикотажа и кружева, которые стали модными и в городской, и сельской среде. Выяснено, что помимо «модных» изделий изготавливали тканые традиционные гуцульские «зáпаскы», ковры, «крайкы», привлекая местное население. Научная новизна состоит в изучении еще одного аспекта текстильного производства в Галичине, где внимание сосредоточено на особенностях изготовления текстильного ассортимента в областях, которые принадлежали евреям. Исследование дает возможность расширить знания о текстильном производстве в Галичине, о центрах изготовления ассортимента одежды и интерьерных тканей, что способствует использованию данных для изучения истории текстиля в Галичине.

Textile manufacturing owned by the Jews in Galicia at the end of ХІХ – the first third of XX century is studied in the article. On the basis of archive documents and author’s field materials, preconditions for establishing relevant centers are determined; the main factors that influenced the textile industry development are highlighted. The attention is focused on knitted and lace goods manufacturing of both new and fancy assortment of the period under the study. The principle of a systematic approach and complex study constitutes the methodological basis. In order to investigate the selected object of study, historical and art studies methods are applied. During the scientific expeditions while collecting materials from the old inhabitants the interview method was used. Textile manufacturing in Galicia is divided into two main directions: according to the manufacturing principle: folk textile, where centuries-old traditions prevail, and professional textile, where specialists and special-purpose equipment are involved and fashionable trends are considered. It was found that at the end of ХІХ – the first third of XX century a considerable part of local textile industry was owned by the Jews. To some extent, this was due to the fact that they received proper education, set up own businesses, produced assortment that met the demands of consumers of various strata of society. Knitted and lace goods manufacturing, which became fashionable both in urban and rural areas, was productive. It was ascertained that apart from fancy goods, traditional woven Hutsul «zapaska», carpets and «kraikas» involving local population were manufactured. The scientific novelty consists in the study of one more aspect of textile industry in Galicia where the attention is focused on the peculiarities of manufacturing the textile assortment in the centers belonging to the Jews. The study allows expanding knowledge of textile industry in Galicia, clothes assortment and interior fabrics manufacturing centers, which favours involving the received data to learn the history of textile in Galicia.