Механізм державного регулювання ринку енергоресурсів

Abstract

Стаття присвячена дослідженню особливостей державного регулювання ринку енергоресурсів. Розглянуто еволюцію способів, форм і методів державного управління елементами системи енергозабезпечення територій різних країн. Вітчизняний і зарубіжний досвід господарювання підтверджує наявність проблем у державному регулюванні, що зумовлює пошук їх вирішення за допомогою побудови більш сучасної і прогресивної моделі державного регулювання ринку енергоресурсів, зокрема, моделі конфігураційного управління. Модель конфігураційного регулювання дозволяє реалізувати інструменти та заходи управлінського впливу на ринок енергоресурсів на чотирьох рівнях: на мікро- (підприємства, домогосподарства) та мезо- (регіональному) – у формуванні попиту на ті чи інші види енергоресурсів; на мезо- (галузевому) та макро- (національному) – у формуванні пропозицій на енергоресурси. Дієвість інструментів моделі конфігураційного регулювання ринку енергоресурсів за функціональним навантаженням проявляється через організаційні заходи (зниження залежності від ринку нафти і газу; виведення з експлуатації застарілих потужностей; лібералізація ринку енергоресурсів в сфері дистрибуції; продовження лібералізації відносно розподіленої генерації); технологічні заходи (створення локальних мереж з генерацією відновлюваних джерел; Smart Grid версії – «розумні мережі»; імплементація стандартів «пасивних, активних будинків»; формування ринку зберігання електроенергії); фінансові заходи (залучення великих інвестицій в енергетичний сектор; впровадження технологій проєктного фінансування з метою залучення довгострокових інвестиційних ресурсів банківської системи; створення особливих економічних зон з метою мінімізації податкового навантаження на суб'єкти економічної діяльності в рамках реалізації державної політики в енергозбереженні). Впровадження всіх цих заходів сприятиме підвищенню рівня розвитку ефективної енергетики та систем енергозбереження, дозволить досягти стратегічних орієнтирів, визначених в Енергетичній стратегії України на період до 2030 року.

Статья посвящена исследованию особенностей государственного регулирования рынка энергоресурсов. Рассмотрена эволюция способов, форм и методов государственного управления элементами системы энергообеспечения территорий разных стран. Отечественный и зарубежный опыт хозяйствования подтверждает наличие проблем в государственном регулировании, что обусловливает поиск их решения с помощью построения более современной и прогрессивной модели государственного регулирования рынка энергоресурсов, в частности, модели конфигурационного управления. Модель конфигурационного регулирования позволяет реализовать инструменты и меры управленческого воздействия на рынок энергоресурсов на четырёх уровнях: на микро- (предприятия, домохозяйства) и мезо- (региональном) – в формировании спроса на те или иные виды энергоресурсов; на мезо- (отраслевом) и макро- (национальном) – в формировании предложений на энергоресурсы. Действенность инструментов модели конфигурационного регулирования рынка энергоресурсов по функциональной нагрузке проявляется в осуществлении организационных мероприятий (снижение зависимости от рынка нефти и газа; вывод из эксплуатации устаревших мощностей; либерализация рынка энергоресурсов в сфере дистрибуции; продолжение либерализации в отношении распределённой генерации); технологических мероприятий (создание локальных сетей с генерацией возобновляемых источников; Smart Grid версии – «умные сети»; имплементация стандартов «пассивных, активных домов»; формирование рынка хранения электроэнергии); финансовых мероприятий (привлечение больших инвестиций в энергетический сектор; внедрение технологий проектного финансирования с целью привлечения долгосрочных инвестиционных ресурсов банковской системы; создание особых экономических зон с целью минимизации налоговой нагрузки на субъекты экономической деятельности в рамках реализации государственной политики в энергосбережении). Внедрение всех этих мероприятий будет способствовать повышению уровня развития эффективной энергетики и систем энергосбережения, позволит достичь стратегических ориентиров, определённых в Энергетической стратегии Украины на период до 2030 года.

The article provides insights to describing specific features of government regulation of the energy market. The study offers an overview on the evolution of methods, forms and tools of government control of power supply system components across different countries. Domestic and international business practices bear evidence of a number of problems in government regulation which drives the search for their solution by building a new, more progressive model of energy market regulation, in particular, the configuration management model. This configuration regulation model contributes to more effective implementation of tools and methods of managerial intervention to the energy market at four levels: micro- (companies, households) and meso- (regional) – in shaping demand for certain types of energy resources; on meso- (sectoral) and macro- (national) – in building energy supply patterns. The effectiveness of the energy market configuration regulation model tools by their functional load is validated through a range of organizational measures (reduction of dependence on the oil and gas market; decommissioning of obsolete facilities; liberalization of the energy market in the area of distribution; further liberalization as to distributed energy generation); technological measures (building local networks with renewable sources generation; Smart Grid versions –"smart networks"; implementation of passive / active house standards; creating the electricity storage market); financial measures (attracting large investments in the energy sector; implementing project financing technologies to attract long-term investments from the banking system; launching special economic zones to reduce the tax burden on business entities within the framework of the government energy saving policy). The implementation of all these activities will enhance energy efficiency and energy saving systems, as well as contributes to attaining strategic benchmarks defined in the Energy Strategy of Ukraine until 2030.