Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/15772
Title: Стратегічне управління організаційною культурою підприємств при розвитку та адаптації до змін
Other Titles: Strategic framework for managing organizational culture at the stage of company development and under its adaptation to change
Стратегическое управление организационной культурой предприятия при развитии и адаптации к изменениям
Authors: Ареф'єва, О. В.
Ареф'єв, С. О.
Верпека, А. О.
Keywords: організаційна культура
стратегічне управління
стратегія
індивідуальність
зміни
адаптація
формування
бізнес-процеси
организационная культура
стратегическое управление
стратегия
индивидуальность
изменения
адаптация
формирование
бизнес-процессы
organizational culture
strategic management
strategy
identity
change
adaptation
shaping
business processes
Issue Date: 2019
Citation: Ареф'єва О. В. Стратегічне управління організаційною культурою підприємств при розвитку та адаптації до змін [Текст] / О. В. Ареф'єва, С. О. Ареф'єв, А. О. Верпека // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія Економічні науки. - 2019. - № 6 (141). - С. 84-95.
Source: Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія Економічні науки
Abstract: У статті висвітлюються питання організаційної культури як сукупності переконань, звичок, цінностей, поглядів, традицій тощо, що існують у групах людей у будь-якій організації. Зокрема, вказується, що поняття організаційної культури широко використовується в бізнес-контексті. Організаційне культурне вираження, як предмет вивчення соціальних наук, набуло великого значення в середині ХХ століття – після того, як деякі дослідники в галузі управління та організаційної діяльності почали активно захищати переваги вивчення організаційної культури. Так, раніше соціологія вивчала людський аспект компаній та людські відносини, що може вважатись «предтечею» організаційної культури. Доведено, що правильне та точне визначення цінностей, основних норм поведінки та трудових процедур, яких усім у компанії необхідно дотримуватись, формують організаційну культуру та чинять величезний вплив на спосіб, в який працівники сприймають рішення керівництва. Індивідуальна поведінка кожного працівника безпосередньо залежить від стосунків, спілкування та взаємодії, які вони мають із рештою робочої групи. Тому організаційна культура здатна як максимально розвивати здібності співробітників, так і обмежувати їх, особливо коли їй не приділяється належної уваги або вона недостатньо сформована. У цій статті організаційну культуру розглянуто як сукупність парадигм, що формуються протягом життя організації в результаті взаємодії між її членами із структурами, стратегіями, системами, процесами та самої організації з її середовищем, з якого складається набір посилань, які будуть настільки дієвими, наскільки вони гарантуватимуть ефективність та результативність організації. Представлено також взаємозв'язок між культурою та стратегією. Набір принципів, цінностей та переконань, які поділяються працівниками, разом з ієрархічною структурою, рівнями управління, механізмами контролю та контролю ефективності, в кінцевому підсумку формують основні правила поведінки та роботи, які зрештою свідчать про стратегію розвитку організації.
В статье освещаются вопросы организационной культуры как совокупности убеждений, привычек, ценностей, взглядов, традиций и т. п., существующих среди групп людей в любой организации. В частности, указывается, что понятие организационной культуры широко используется в бизнес-контексте. Организационное культурное выражение, как предмет изучения социальных наук, приобрёл большое значение в середине ХХ века – после того, как некоторые исследователи в области управления и организационной деятельности начали активно защищать преимущества изучения организационной культуры. Таким образом, ранее социология изучала человеческий аспект компании и человеческие отношения, что можно рассматривать как «предтечу» организационной культуры. Доказано, что правильное и точное определение ценностей, основных норм поведения и трудовых процедур, которые должны соблюдаться всеми в компании, формируют организационную культуру и оказывают огромное влияние на то, каким образом работники воспринимают решения руководства. Индивидуальное поведение каждого работника непосредственно зависит от отношений, общения и взаимодействия с остальными членами группы. Поэтому организационная культура способна как максимально развивать способности сотрудников, так и ограничивать их, особенно когда ей не уделяется должного внимания или она недостаточно сформирована. В этой статье организационная культура рассматривается как совокупность парадигм, которые формируются в течение жизни организации в результате взаимодействия между её членами со структурами, стратегиями, системами, процессами и самой организации с её средой, из которой состоит набор ссылок, которые будут настолько действенными, насколько они будут гарантировать эффективность и результативность организации. Представлена также взаимосвязь между культурой и стратегией. Набор принципов, ценностей и убеждений, которые разделяются членами организации, вместе с иерархической структурой, уровнями управления, механизмами контроля и контроля эффективности, в конечном итоге формируют основные правила поведения и работы, и свидетельствуют о стратегии развития организации.
The study attempts to explore organizational culture as a set of beliefs, habits, values, attitudes, traditions, etc. among individuals and groups within any organization. In particular, it is noted that the notion of organizational culture is widely used in a business context. The way organizational culture is expressed has underpinned much of social sciences research and gained particular importance in the mid-20th century when some scholars in the field of management and organizational behavior had started actively advocating the benefits of promoting organizational culture. Thus, the research on a human aspect and human relationships in company management was previously part of sociology focus and from this perspective could be regarded as a predecessor of organizational culture. It is argued that adequate and precise identification of values, basic norms of conduct and employment procedures to be adhered to by all company employees will translate into specific organizational framework which contributes to shaping organizational culture and has dramatic impact on the way employees perceive management decisions. Individual behavior of each employee directly depends on relationships, communication and interaction they have with the rest of the group members. Hence, organizational culture can develop and improve employee capabilities on the one hand, and limit them on the other, especially when a company fails to build clear and effective corporate culture. This study views organizational culture as a set of paradigms which are formed during the organisation’s life cycle through the interaction between its members with internal structural units, strategies, systems and processes, and between the organization and its environment. This interaction suggests certain messages and links which will be valid as far as they ensure the organization’s efficiency, effectiveness and performance. The paper also describes the relationship between culture and a company strategy. A set of principles, values and beliefs shared by all employees, together with a company hierarchical structure, management levels, control mechanisms and effectiveness management tools ultimately shape the fundamental rules of employee conduct and working arrangements and indicate the focus of organisation’s strategy.
DOI: 10.30857/2413-0117.2019.6.8
URI: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/15772
Faculty: Факультет економіки та бізнесу
Department: Кафедра підприємництва та бізнесу
ISSN: 2413-0117
Appears in Collections:Наукові публікації (статті)
Вісник КНУТД
Кафедра підприємництва та бізнесу (ПБ)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
V141_P084-095.pdf274,79 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.