Prospects of using social networks in the educational process

Abstract

The article is devoted to the problems of using social networks in the educational space. A number of scientific literature on the outlined issues are analyzed, conclusions are made. It is noted that the information society is characterized by a rapid growth of information, the transformation of knowledge into social capital. The advantages and disadvantages of using social networks in the educational space are pointed out, the methods of work are analyzed. It was found that student youth is attracted by the opportunity to study through social networks: it is fashionable, convenient, modern. Such training provides an opportunity of constant contact with the teacher, an opportunity to use various Internet resources, to study remotely. Among the disadvantages of using social networks in the educational area, the main, according to the authors, is the lack of direct contact “teacher-student”, which prevents the transfer of natural emotions, live visual contact, and makes not quite objective control and assessment of students. But the analysis of the modern educational process has shown that the advantages of using social networks are much greater. Provided that the teacher prepares quality educational content, offers verified information, and students have the skill to critically evaluate information coming from the Internet, then all forms of educational activities – lectures, seminars, round tables, debates, conferences, etc. – become more interesting, creative, modern. Methods of working in social networks are webinars, video conferences, interactive quests, Google expeditions, etc. To do this, there are widely available applications that can be used by the average Internet user. In addition, there is space for the creativity of the students themselves: infographics, posters, presentations (personal and collective). Audio (audio books, speeches by political leaders, interviews, etc.) and video (photo, documentaries, elements of educational TV programs, pages of rare documents, etc.) can be used for educational purposes. There are huge opportunities for a variety of homework and independent tasks: creating a “timeline” (in the study of the history of philosophy, political science, sociology), conducting sociological research, “visiting” a museum, city and even era, etc. The main thing is that working with social networks encourages students to learn, master the profession.

Статтю присвячено проблемам використання соціальних мереж в освітньому просторі. Проаналізовано низку наукової літератури з окресленої проблематики, зроблено висновки. Зазначено, що інформаційне суспільство характеризується швидкоплинним зростанням обсягів інформації, перетворенням знання на соціальний капітал. Указано на переваги та недоліки використання соціальних мереж в освітньому просторі, проаналізовано методи роботи. Виявлено, що студентську молодь приваблює можливість навчання через соціальні мережі: це модно, зручно, сучасно. Таке навчання надає можливість постійного контакту з викладачем, змогу використовувати різноманітні Інтернет-ресурси, навчатися дистанційно. Серед недоліків використання соціальних мереж в освітньому просторі головним, на думку авторів, є відсутність безпосереднього контакту «викладач – студент», що унеможливлює передачу природних емоцій, живий візуальний контакт, а також робить не зовсім об’єктивним контроль та оцінку знань студентів. Але аналіз сучасного навчального процесу довів, що переваг у використанні соціальних мереж значно більше. За умови якщо викладач якісно готує освітній контент, пропонує перевірену інформацію, а у студентів сформовано навичку критично оцінювати інформацію, яка надходить з Інтернету, то всі форми навчальної діяльності – лекції, семінарські заняття, круглі столи, диспути, конференції тощо – стають більш цікавими, творчими, сучасними. Методами роботи в соціальних мережах є вебінари, відеоконференції, інтерактивні квести, гугл-експедиції тощо. Для цього в широкому доступі існують додатки, якими може скористатися середньостатистичний користувач Інтернету. Окрім того, є простір для творчості самих студентів: інфографія, постери, презентації (особисті та колективні). Із навчальною метою можуть використовуватися аудіо- (аудіокниги, виступи політичних лідерів, інтерв’ю тощо) та відео- (фото, документальні фільми, елементи навчальних телепрограм, сторінки рідких документів тощо) матеріали. Величезні можливості є й для урізноманітнення домашніх та самостійних завдань. Ними можуть бути створення «стрічки часу» (під час вивчення історії філософії, політології, соціології), проведення соціологічного дослідження, відвідування певного музею тощо. Головне, що робота із соціальними мережами спонукає студента вчитися, пізнавати, оволодівати професією.