Conceptual management framework to enhance the development of innovation active agribusiness enterprises

Abstract

У статті викладено результати досліджень у сфері управління розвитком інноваційно активних підприємств аграрного сектору, обґрунтовано та запропоновано концептуальний підхід щодо управління розвитком інноваційно активних підприємств аграрної сфери. Дослідження й аналіз теоретичних основ дозволили визначити взаємозв’язок науково-технічного прогресу та інноваційних процесів в економіці. Доведено, що домінуючу роль в економічному розвитку відіграє науково-технічний прогрес, стрижнем якого виступає інновація. Інновації, як окремий сегмент інвестиційного ринку і водночас його об’єкт, нерозривно пов’язані з інвестиціями, адже капіталовкладення без інновацій не мають сенсу, оскільки неможливо постійно ефективно відтворювати одні й ті самі засоби виробництва, технології, організаційну структуру. До того ж, інновації без інвестиційних вкладань неможливі. З огляду на надзвичайну важливість складової інноваційного процесу для аграрної сфери, обґрунтовано доцільність формування інноваційної стратегії, яка забезпечує узгодження цілей інноваційної та інвестиційної діяльності підприємств досліджуваної сфери. Докладно розглянуто механізм стимулювання розвитку нових форм взаємодії та науково-технічного співробітництва наукових установ та промислових комплексів, які діють як інтегровані структури різних видів. Такі організаційні форми інноваційної діяльності підприємств аграрної сфери вирішують проблеми принципово нового інноваційного розвитку, пов’язаного з формуванням нових технологічних укладів, що породжують нові форми управління циклом «наука – техніка – виробництво». Ефективність управління інноваційним розвитком підприємств аграрної сфери можливо визначити тільки після його впровадження, оскільки лише з появою новели на ринку можливо визначити рівень задоволення ринкових потреб.

В статье изложены результаты исследований в области управления развитием инновационно активных предприятий аграрного сектора, обоснован и предложен концептуальный подход к управлению развитием инновационно активных предприятий аграрной сферы. Исследование и анализ теоретических основ позволили определить взаимосвязь научно-технического прогресса и инновационных процессов в экономике. Доказано, что доминирующую роль в экономическом развитии играет научно-технический прогресс, стержнем которого выступает инновация. Инновации, составляя отдельный сегмент инвестиционного рынка и являясь его объектом, неразрывно связаны с инвестициями, потому что капиталовложения без инноваций не имеют смысла, поскольку невозможно постоянно эффективно воспроизводить одни и те же средства производства, технологии, организационную структуру. К тому же инновации невозможны без инвестиционных вложений. Учитывая чрезвычайную важность составляющей инновационного процесса для аграрной сферы, обоснована целесообразность формирования инновационной стратегии, обеспечивающей согласование целей инновационной и инвестиционной деятельности предприятий исследуемой сферы. Детально изучен механизм стимулирования развития новых форм взаимодействия и научно-технического сотрудничества научных и промышленных комплексов, которые действуют как интегрированные структуры различных видов. Такие организационные формы инновационной деятельности предприятий аграрной сферы решают проблемы принципиально нового инновационного развития, связанного с формированием новых технологических укладов, которые порождают новые формы управления циклом «наука – техника – производство». Эффективность управления инновационным развитием предприятий аграрной сферы можно определить только после его внедрения, поскольку лишь после появления новеллы на рынке можно определить, насколько она удовлетворяет потребности рынка.

The article presents the research findings on managing the development of innovation active agribusiness enterprises along with providing a well-reasoned approach to managing agricultural innovations. An in-depth analysis of fundamental conceptual premises revealed the presence of a strong correlation between scientific and technological progress and economic innovation process putting special emphasis on the dominant role of science and technology advances, the core of which is innovation. Innovations being a separate segment of the investment market and its object, both at a time, are closely intertwined with investment since investment beyond innovation often does not make sense, as far as it is hardly possible to keep effectively reproducing the same capital equipment, technology or organizational structure. Moreover, innovations are doomed to fail without attracting investment. Given the crucial significance of innovations for the agribusiness development, the need to build an innovation strategy that ensures the overall alignment of business innovation goals and investment objectives is considered paramount. Apart from the above, the study also offers a detailed overview on the best practices of implementing effective incentive mechanisms to encourage new forms of interaction and cooperation in science and technology between research institutions and industry which operate as integrated structures of different types. Such organizational paradigm of agribusiness innovative activities contributes to tackle the issues of fundamentally new innovative development associated with building new technological modes that spur the emergence of new management patterns for the “science – technology – industry” cycle. It is argued that the ultimate assessment of management effectiveness of innovative agribusiness development could be performed only after the completion of the final phase of innovation implementation since only after bringing a novelty to market one can evaluate the market demand satisfaction rate.