Меморіальні комплекси. Світовий досвід для практики формування політики пам’яті

Abstract

Мета роботи – встановити рівень дослідженості теми в науковій літературі; визначити фактори, що найбільш ефективно сприяють реалізації меморіальної функції в об’ємно-просторових структурах міста; здійснити критичне порівняння архітектоніки та просторової організації визначних закордонних аналогів, що об’єднані спільними критеріями. Застосовано порівняльний та аналітичний методи, що побудовані на авторському трактуванні основних художніх засобів. У статті використано також головні положення системного підходу; контент-аналіз, методи моделювання, історичний та експертний. Меморіал, як і будь-який простір, спроектований та втілений людиною, покликаний ефективно виконувати свої функції. Функція вшанування пам’яті засобом спорудження та організації меморіалів проаналізована та розкрита завдяки здійсненому аналізу значущих закордонних прикладів. Підкреслено необхідність якісного обґрунтування у творенні меморіальних комплексів, продемонстровано зміну десятилітніх трендів у формотворенні меморіалів, наголошено на необхідності розробки, вдосконалення та впровадження цілісної стратегії політики пам’яті. Вперше проведено критичне порівняння та експертний аналіз масиву з п’яти різних, але об’єднаних визначеними критеріями та параметрами, меморіалів планети, споруджених в ХХІ ст. та послідовно виділено їхні спільні та відмінні риси, а також виокремлено тенденції в політиці пам’яті, що актуальні протягом десятиліття. Підтверджена потреба збереження та інтерпретації пам’яті про фатальні події засобом спорудження меморіалів, наголошено, що основна їх функції – служити своєрідним запобіжником, який не допускатиме повторення трагічних подій у майбутньому. Здійснено пошук шляхів реалізації та впровадження цілісної й ефективної системи вшанування пам'яті, яка повинна нести миротворчий, а не атакуючий характер.

Цель работы – установить уровень изученности темы в научной литературе; определить факторы, наиболее эффективно способствуют реализации мемориальной функции в объемно-пространственных структурах города осуществить критическое сравнения архитектоники и пространственной организации выдающихся зарубежных аналогов, объединенных общими критериями. Применено сравнительный и аналитический методы, построенные на авторской трактовке основных художественных средств. В статье использованы также основные положения системного подхода; контент-анализ, методы моделирования, исторический и экспертный. Мемориал, как и пространство, спроектированный и воплощенный человеком, призванный эффективно выполнять свои функции. Функция памяти средством сооружения и организации мемориалов проанализирована и раскрыта благодаря осуществленному анализу значимых зарубежных примеров. Подчеркнута необходимость качественного обоснования в создании мемориальных комплексов, продемонстрировано изменение десятилетних трендов в формообразовании мемориалов, отмечена необходимость разработки, совершенствования и внедрения целостной стратегии политики памяти. Впервые проведено критическое сравнение и экспертный анализ массива из пяти разных, но объединенных определенным критериям и параметрам, мемориалов планеты, построенных в XXI в. и последовательно выделены их общие и отличительные черты, а также выделены тенденции в политике памяти, актуальные в течение десятилетия. Подтверждена необходимость сохранения и интерпретации памяти о фатальных события средством сооружения мемориалов, отмечено, что основная их функции – служить своеобразным предохранителем, не допускать повторения трагических событий в будущем. Осуществлен поиск путей реализации и внедрения целостной и эффективной системы памяти, которая должна нести миротворческий, а не атакующий характер.

To establish the level of research of the topic in the scientific literature; identify the factors that most effectively contribute to the implementation of the memorial function in the three-dimensional structures of the city; make a critical comparison of the architecture and spatial organization of prominent foreign counterparts, united by common criteria. Applied comparative and analytical methods based on the author's interpretation of the main artistic means. The article also uses the main provisions of the system approach; content analysis, modeling methods, historical and expert. A memorial, like any space designed and embodied by man, is designed to perform its functions effectively. The function of honoring the memory by means of construction and organization of memorials is analyzed and revealed through the analysis of significant foreign examples. The need for qualitative substantiation in the creation of memorial complexes is emphasized, the change of ten-year trends in the formation of memorials is demonstrated, the need to develop, improve and implement a holistic strategy of memory policy is emphasized. For the first time, a critical comparison and expert analysis of an array of five different, but united by certain criteria and parameters, memorials of the planet, built in the XXI century. and consistently highlighting their common and distinctive features, as well as highlighting trends in memory politics that have been relevant for decades. The need to preserve and interpret the memory of fatal events as a means of constructing memorials was confirmed, and it was emphasized that their main function is to serve as a kind of safeguard that will prevent the recurrence of tragic events in the future. The search for ways to implement and implement a holistic and effective system of commemoration, which should be peaceful, not offensive.