Методи визначення контактного тиску компресійного трикотажу

Abstract

Компресійна терапія є засобом лікування венозних виразок гомілки, венозної гіпертензії, венозного набряку, венозного застою та інших хронічних венозних захворювань. Основним принципом цього лікування є застосування певного тиску на тканини, що оточують уражену ділянку. Залежно від величини прикладеного тиску компресійний одяг може впливати на внутрішній об’єм вен, артерій та лімфатичних судин. Таким чином, важливим завданням є визначення тиску, який створює компресійний одяг на тіло. Мета дослідження полягає в аналізі існуючих методів визначення контактного тиску компресійного одягу та обґрунтованому виборі методу для використання при розробці нових еластичних матеріалів. В роботі використано класичний метод аналізу наукової літератури з напряму дослідження, а також два методи визначення контактного тиску компресійного трикотажу: прямий на апараті вимірювання тиску MST та непрямий з застосуванням закону Лапласа. Існує багато інструментів і методів, які можна використовувати для вимірювання контактного тиску медичного компресійного одягу. Оскільки кожен з них відрізняється за протоколом та апаратурою існують відмінності у отриманих значеннях тиску. Прямі методи у порівнянні з непрямими надають найбільш достовірні результати, адже дають змогу вимірювати тиск як статичний, так і динамічний не тільки на манекені (in vitro) але й безпосередньо на людині (in vivo). Однак дані методи потребують наявності спеціального обладнання. Проведені дослідження показали, що непрямий метод визначення контактного тиску, який використано в роботі, не рекомендується до використанні при оцінці готових виробів для терапевтичного лікування, однак може бути застосований при проведенні досліджень з розробки нових компресійних матеріалів та виробів з метою порівняння та вибору найбільш ефективних варіантів. Новизна роботи полягає у детальному аналізі існуючих методів визначення контактного тиску компресійного одягу, їх класифікації та оцінці ефективності застосування як з точки зору терапевтичних послуг, так з точки зору розробки нових компресійних матеріалів та виробів. За результатами проведеного аналізу надані рекомендації щодо застосування непрямого методу визначення контактного тиску при розробці та дослідженні матеріалів для компресійних виробів.

Компрессионная терапия является способом лечения венозных язв голени, венозной гипертензии, венозного отека, венозного застоя и других хронических венозных заболеваний. Основным принципом этого лечения является применение определенного давления на ткани, окружающие пораженный участок. В зависимости от величины приложенного давления компрессионная одежда может влиять на внутренний объем вен, артерий и лимфатических сосудов. Таким образом, важной задачей исследования является определение давления, создаваемого компрессионной одеждой на тело. Цель исследования заключается в анализе существующих методов определения контактного давления компрессионной одежды и обоснованном выборе метода для использования при разработке новых эластичных материалов. В работе использован классический метод анализа научной литературы по направлению исследования, а также два метода определения контактного давления компрессионного трикотажа: прямой на аппарате измерения давления MST и косвенный с применением закона Лапласа. Существует множество инструментов и методов, которые можно использовать для измерения контактного давления медицинской компрессионной одежды. Поскольку каждый из них отличается протоколом и используемой аппаратурой, существуют различия в полученных значениях давления. Прямые методы по сравнению с косвенными дают наиболее достоверные результаты, так как позволяют измерять давление как статическое, так и динамическое не только на манекене (in vitro), но и непосредственно на человеке (in vivo). Однако данные методы нуждаются в наличии специального оборудования. Проведенные исследования показали, что косвенный метод определения контактного давления, использованный в работе, не рекомендуется к использованию при оценке готовых изделий для терапевтического лечения, однако может быть применен при проведении исследований по разработке новых компрессионных материалов и изделий с целью сравнения и выбора наиболее эффективных вариантов. Новизна работы заключается в детальном анализе существующих методов определения контактного давления компрессионной одежды, их классификации и оценке эффективности применения как с точки зрения терапевтических услуг, так и с точки зрения разработки новых компрессионных материалов и изделий. По результатам проведенного анализа даны рекомендации по применению косвенного метода определения контактного давления при разработке и исследовании материалов для компрессионных изделий.

Compression therapy is a way to treat venous leg ulcers, venous hypertension, venous edema, venous congestion, and other chronic venous diseases. The main principle of such treatment is the application of a certain pressure on the tissues surrounding the affected area. Depending on the applied pressure level, compression garments can affect the internal veins, arteries, and lymphatics. Thus, determining the pressure created by compression garments on the human body is an important task of the study. The analysis of existing methods for determining the contact pressure of compression garments and the reasonable choice of a method for use in the future development of new elastic materials is the main goal of this research. The classical method of analyzing scientific literature as well as two methods for measuring the contact pressure of compression garments: direct and indirect using Laplace's law have been used in this work. There are many tools and methods that can be used to measure the contact pressure of medical compression garments. Since each of them differs by protocol and equipment, there are differences in the obtained pressure values. Direct methods, in comparison with indirect methods, give the most reliable results, since they allow measuring both static and dynamic pressure, not only on a mannequin (in vitro), but also directly on a human (in vivo). However, these methods require special equipment. The conducted studies have shown that the indirect method used in the work can't be recommended for evaluating finished compression products for therapeutic treatment. However, it can be used in research on the future development of new compression materials and products in order to compare and select the most effective options. Originality of the work is in a detailed analysis of existing methods for determining the contact pressure of compression garment, their classification, and evaluation of their effectiveness both in terms of therapeutic effect and in terms of new compression materials and product development. The recommendations on an indirect method for determining contact pressure usage in the development and study of materials for compression garments are given based on the analysis results.