Selected issues of assuring quality in higher education in Ukraine in modern realia

Abstract

У статті висвітлено питання вагомості впливу якості вищої освіти на політичні, управлінські, педагогічні, економічні та інші сфери життя держави. Результати вивчення міжнародного досвіду переконливо свідчать, що забезпечення високої якості й визначення перспектив подальшого розвитку освіти є одними з актуальних завдань державного управління всіх розвинутих країн світу. Доведено, що якість життя людей залежить від рівня і якості освіти. Показано, що в Україні створено інституціональну структуру системи освіти та органів управління нею, яка серед іншого має на меті збереження й накопичення потужного науково-освітнього ресурсу. Серед виявлених недоліків в реалізації процесу забезпечення якості освіти зазначаються, зокрема, слабкі зв’язки закладів вищої освіти з бізнесом; недостатній розвиток системи монетизації діяльності здобувачів вищої освіти у сфері співробітництва з приватними підприємствами; спад інтересу з боку університетів до участі у створенні бізнес-інкубаторів, наукових парків, технопарків, технополісів. Зафіксовано наявність значних диспропорцій системи національної економіки в галузі освіти, що відображається в дефіциті кадрів певних спеціальностей та/або перенасиченні ринку праці фахівцями інших професій. Негативними тенденціями таких диспропорцій виступають також процеси міграції кваліфікованих працівників із сільської місцевості до більш розвинутих міст і регіонів країни, або виїзд працездатного населення за кордон. Своєю чергою, трудова міграція спричиняє демографічні зміни, які відповідно до статистичних даних, негативно впливають на кількість потенційних здобувачів вищої освіти. З’ясовано, що національна система вищої освіти має чимало конкурентів із числа закладів вищої освіти економічно розвинених країн-сусідів, які пропонують освітні послуги в престижних університетах з високими світовими рейтингами, а також створюють умови та широкі можливості для отримання стипендіальних грантів, тому за вартістю навчання вітчизняні ЗВО найчастіше програють своїм європейським колегам. У статті підкреслюється, що на якість освіти впливає ціла низка різноманітних факторів, найвагомішими з яких є такі: нормативно-правовий базис регулювання сфери вищої освіти; державна політика управління закладами вищої освіти; рівень забезпечення фінансування сфери вищої освіти; стан ринку праці; дієвість механізму контролю якості надання освітніх послуг тощо.

В статье проанализированы вопросы значимости влияния качества высшего образования на политические, управленческие, педагогические, экономические и другие сферы жизни государства. Результаты изучения международного опыта убедительно свидетельствуют о том, что обеспечение высокого качества и определение перспектив дальнейшего развития образования являются одними из актуальных задач государственного управления всех развитых стран мира. Доказана зависимость качества жизни и уровня развития общества от уровня образования. Показано, что в Украине сформирована институциональная структура системы образования и органов управления, целью которой является сохранение и накопление потенциала научно-образовательного ресурса. Среди выявленных недостатков в реализации процесса обеспечения качества образования указываются, в частности, слабые связи учреждений высшего образования с бизнесом; недостаточное развитие системы монетизации деятельности соискателей высшего образования в сфере сотрудничества с частными предприятиями; спад интереса со стороны университетов к участию в создании бизнес-инкубаторов, научных парков, технопарков, технополисов. Зафиксировано наличие значительных образовательных диспропорций системы национальной экономики в области образования, что отображается в дефиците кадров определённых специальностей и/или перенасыщении рынка труда специалистами других профессий. Негативными тенденциями таких диспропорций выступают также процессы миграции квалифицированных работников из сельской местности в более развитые города и регионы страны, или выезд трудоспособного населения за границу. В свою очередь, трудовая миграция влечёт за собой демографические изменения, которые согласно статистическим данным, негативно влияют на количество потенциальных соискателей высшего образования. Выяснено, что у национальной системы высшего образования есть немало конкурентов из числа учреждений высшего образования экономически развитых стран-соседей, которые предлагают образовательные услуги в престижных университетах с высокими мировыми рейтингами, а также создают условия и широкие возможности для получения стипендиальных грантов, поэтому по стоимости обучения отечественные ЗВО чаще всего проигрывают своим европейским коллегам. В статье подчёркивается, что на качество образования влияет целый ряд различных факторов, наиболее важными из которых являются: нормативно-правовой базис регулирования сферы высшего образования; государственная политика управления заведениями высшего образования; уровень обеспечения финансирования сферы высшего образования; состояние рынка труда; действенность механизма контроля качества предоставления образовательных услуг.

The article seeks to discuss important implications of higher education quality in various society areas of – politics, management, pedagogy, economics, etc. Insights on international best practice convincingly demonstrate that assuring high quality of education and enhancing its further development are the key governance and public administration priorities in all developed countries. It is argued that the quality of life is greatly affected by the level and quality of education. Moreover, it is highlighted that Ukraine has built a robust institutional paradigm of the education system and its governing bodies which focuses on retaining and accumulating strong human capital and research potential. Among the shortcomings in the implementation of the education quality assurance process, the study has identified the following: weak links in the relationships between higher education institutions and business; immaturity of monetization system for university students in the context of their cooperation with private companies; lack of university involvement in promoting the creation of business incubators, science & technology parks, technocities, etc. Apart from that, the findings have revealed significant imbalances in the national economy that translate into the supply shortage in certain occupations and labor market surplus in other professionals, along with displaying another negative trends associated with the processes of skilled workforce migration from rural areas to more developed cities and regions, or the outflow of the working-age population abroad. In turn, labor migration challenges drastic demographic changes that according to statistics, negatively affect the number of higher education applicants. A special emphasis is placed that the national higher education system is facing serious competition from higher education institutions of economically developed neighbouring countries that offer educational services in prestigious high ranked universities, as well as create ample scholarship and grant opportunities to international students. Thus, from the tuition fee perspective, domestic HEIs are often far behind their European counterparts, too. The study presents an in-depth analysis of the range of various impact factors affecting the education quality, the most essential of them are reported to be the legal and regulatory framework for higher education; government policy for higher education management; higher education funding rates; labor market saturation; the effectiveness of quality management tools in rendering educational services, etc.