Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/19857
Назва: Assessing students' readiness to research activities using the Hackathon Ecosystem toolkit
Інші назви: Діагностика за допомогою інструментарію Хакатон-екосистеми готовності студентської молоді до науково-дослідної діяльності
Диагностика с помощью инструментария Хакатон-экосистемы готовности студенческой молодежи к научно-исследовательной деятельности
Автори: Goncharenko, I. M.
Krakhmalova, N.
Ключові слова: Хакатон-екосистема
готовність
науково-дослідна діяльність
студентська молодь
університет
Хакатон-экосистема
готовность
научно-исследовательская деятельность
студенческая молодёжь
университет
Hackathon Ecosystem
readiness
research activities
students
university
Дата публікації: 2021
Бібліографічний опис: Goncharenko I. M. Assessing students' readiness to research activities using the Hackathon Ecosystem toolkit = Діагностика за допомогою інструментарію Хакатон-екосистеми готовності студентської молоді до науково-дослідної діяльності [Текст] / I. M. Goncharenko, N. A. Krakhmalova // Журнал стратегічних економічних досліджень. - 2021. - № 4. - С. 8-18.
Source: Журнал стратегічних економічних досліджень
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено аналізу зростаючої ролі науково-дослідної складової в системі вищої освіти як ключового компонента забезпечення якісної підготовки здобувачів та подальшого розвитку їх особистісного потенціалу. З огляду на те, що сучасне суспільство висуває нові вимоги до підготовки фахівців, майбутні спеціалісти мають демонструвати не лише високий рівень сформованості необхідних професійних компетенцій, але й розвинені навички пізнавальної діяльності, самостійність, ініціативність, а також творче мислення. У контексті цього дослідження, дослідницька компетентність розглядається як інтегральна якість особистості, що виражається в здібності та готовності до самостійного вирішення дослідницьких завдань, володінні технологіями дослідницької діяльності, визнанні цінності дослідницьких умінь та здатності їх використовувати в професійній сфері. Основною методологією проведеного дослідження є розрахована лінійна математична модель, що дозволяє діагностувати готовність студентської та аспірантської молоді до науково-дослідної діяльності. Розроблена модель містить мінімальне, максимальне та порогове значення, а також індикатори діагностичних оцінок готовності студентської та аспірантської молоді до науково-дослідної діяльності. Розроблена методика діагностики готовності студентської та аспірантської молоді до науково-дослідної діяльності тестувалася на основі Хакатон-екосистеми Київського національного університету технологій та дизайну. Внаслідок проведеного анкетування виявлено структуру дослідницької компетентності, що складається з десяти основних компонентів (компетенцій) готовності студентської та аспірантської молоді до науково-дослідної діяльності. Обробка результатів анкетування дозволила обчислити вагові значення кожного компонента, їх математичне очікування, щільність розподілу ймовірностей, середнє значення з усіх необхідних для науково-дослідницької діяльності якостей. Результати розрахунків підтвердили, що пріоритетними компетенціями студентської та аспірантської молоді є мотивація до досліджень та рівень академічної підготовки. Участь здобувачів вищої освіти в науково-дослідній роботі є невід'ємною частиною підготовки майбутніх фахівців до вирішення професійних завдань. Науково-дослідна робота студентської та аспірантської молоді дозволяє застосовувати методи проблемного навчання, поглиблювати професійну спрямованість освіти завдяки розгляду проблемних ситуацій, готувати спеціалістів із підвищеним творчим потенціалом. Використання Хакатон-екосистеми університету дозволяє визначити схильність студентської та аспірантської молоді до науково-дослідної діяльності, сформувати необхідні вміння та навички дослідницької компетентності.
Статья посвящена анализу растущей роли научно-исследовательской составляющей в системе высшего образования как ключевого компонента обеспечения качественной подготовки специалистов и дальнейшего развития их личностного потенциала. Учитывая, что современное общество выдвигает новые требования к профессиональному обучению, будущие специалисты должны демонстрировать не только высокий уровень сформированности необходимых профессиональных компетенций, но и навыки познавательной деятельности, самостоятельность, инициативность, а также творческое мышление. В контексте этого исследования, исследовательская компетентность рассматривается как интегральная характеристика личности, выражающаяся в способности и готовности к самостоятельному решению исследовательских задач, владению технологиями исследовательской деятельности, признании ценности исследовательских умений и способности их использовать в профессиональной сфере. Основной методологией проведённого исследования рассчитана линейная математическая модель, позволяющая диагностировать готовность студенческой и аспирантской молодёжи к научно-исследовательской деятельности. Разработанная модель содержит минимальное, максимальное и пороговое значение, а также индикаторы диагностических оценок готовности студенческой и аспирантской молодёжи к научно-исследовательской деятельности. Разработанная методика диагностики готовности студенческой и аспирантской молодёжи к научно-исследовательской деятельности тестировалась на основе Хакатон-экосистемы Киевского национального университета технологий и дизайна. В результате проведённого анкетирования выявлена структура исследовательской компетентности, состоящая из десяти основных компонентов (компетенций) готовности студенческой и аспирантской молодёжи к научно-исследовательской деятельности. Обработка результатов анкетирования позволила вычислить весовые значения каждого компонента, их математическое ожидание, плотность распределения вероятностей, среднее значение всех необходимых для научно-исследовательской деятельности качеств. Результаты расчётов подтвердили, что приоритетными компетенциями студенческой и аспирантской молодёжи есть мотивация к исследованиям и уровень академической подготовки. Участие соискателей высшего образования в научно-исследовательской работе является неотъемлемой частью подготовки будущих специалистов к решению профессиональных задач. Научно-исследовательская работа студенческой и аспирантской молодёжи позволяет применять методы проблемного обучения, углублять профессиональную направленность образования, рассматривая проблемные ситуации, готовить специалистов с повышенным творческим потенциалом. Использование Хакатон-экосистем университета позволяет определить склонность студенческой и аспирантской молодёжи к научно-исследовательской деятельности, сформировать необходимые умения и навыки исследовательской компетентности.
The article seeks to provide insights into the growing role of the research component within the higher education system as a key element in ensuring quality education and boosting student talent and potential. Given that modern society imposes new demands for a more skilled workforce, future professionals must demonstrate not only high-level professional competencies but also display well developed cognitive skills, independence, initiative and creative thinking. In the context of this study, a research competence is viewed as an integral personality trait which translates into the capacity and willingness to resolve research problems independently, mastering of research technology skills, recognition of the value of research and the ability to use it in the professional business settings. The dominant methodology of the study is to build a linear mathematical model that allows evaluating the readiness of student and post-graduates to conduct a research. The developed model provides the minimum, maximum and threshold values as well as diagnostic assessment indicators of the student readiness to perform research. In addition, the study presents a method to assess the readiness of student and post-graduates to research activities which was tested on the basis of the Hackathon Ecosystem of the Kyiv National University of Technologies and Design. The survey held has revealed the structure of a research competence that consists of ten main elements (competencies) of readiness of student and post-graduates to conduct research. Processing the results of the questionnaire has enabled to calculate the weight of each element, their mathematical expectation values, the density of probability distribution, and the average value of all the necessary characteristics for research. The calculation results have verified that the priority competencies of student and post-graduates are motivation to research and the level of academic training. University student and post-graduate engagement into research activities is an integral part of academic training to tackle professional issues. Within the study process, student research practices involve problem-based learning, a professional focus of training through a wide range of problem solving activities, as well as encouraging enhanced creativity. The findings demonstrate that making use of the University Hackathon ecosystem tools will contribute to identifying the students’ and post-graduates’ propensity to research activities, building relevant skills and abilities of research competence.
DOI: 10.30857/2786-5398.2021.4.1
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/19857
ISSN: 2786-5398
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації (статті)
Кафедра підприємництва та бізнесу (ПБ)
Журнал стратегічних економічних досліджень

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
JSED_2021_N4_P008-018.pdf597,11 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.