Youth secondary employment incentives based on the Hackathon ecosystem to promote professionalization and social integration

Abstract

Статтю присвячено пошуку нових інструментів підвищення мотивації молоді до вторинної зайнятості. У дослідженні зазначається, що сучасні полівекторні (багатоспрямовані) процеси оновлення системи вищої освіти в Україні зумовлюють необхідність реформування вищої школи. Значною мірою це пов'язано з тим, що нині стають затребуваними насамперед конкурентоспроможні випускники, які можуть самостійно вибудовувати траєкторію своєї професійної діяльності, вміють працювати з великим обсягом інформації, нестандартно мислити, демонструють високий рівень адаптивності до соціальних умов, що постійно змінюються, та запитам сучасного ринку праці, мають розвинені комунікативні навички, здатні до навчання протягом усього життя, готові до розширення управлінських функцій та вміють прогнозувати результати своєї роботи. Теоретико-методологічною основою дослідження стало використання системного, структурно-функціонального, економіко-соціологічного та ресурсного підходів. Системний підхід – для орієнтації та побудови загального опису досліджуваного феномена; структурно-функціональний – для аналізу функціональності вторинної зайнятості, ресурсний – для конкретизації можливостей суміщення студентами навчання та роботи. Доведено, що використання Хакатон-екосистеми дозволяє визначити можливі результати поєднання навчання та роботи для соціального та особистісного розвитку студентської молоді та виділення відповідних функцій їх вторинної зайнятості. Серед показників дослідження – мотиви вторинної зайнятості студентської молоді, оцінка результатів трудової діяльності як реалізації очікувань від зайнятості, оцінка значущості наявної роботи для оволодіння майбутньою професією. Виявлено ієрархію мотивів вторинної зайнятості студентів, де ключову роль відіграють матеріальні мотиви, меншу значущість мають професійно-орієнтовані мотиви. Відзначено відносну стійкість цієї ієрархії в останні роки та зниження значущості для працюючих студентів раннього початку професійної кар'єри. Обґрунтовано розмежування прагматичних та професійно орієнтованих мотивів вторинної зайнятості студентів. Встановлено доволі високий рівень реалізації матеріальних очікувань багатьох студентів, що працюють (як прояв провідної економічної функції зайнятості студентської молоді); певну девальвацію ролі досвіду вторинної зайнятості студентів як їх конкурентної переваги у сфері соціально-трудових відносин; непродуктивність виконуваної роботи для подальшої професіоналізації більшості працюючих студентів. Водночас, результати дослідження підтверджують значущість впливу будь-якої роботи на формування загальної трудової культури у цієї категорії молоді. Розкрито необхідність використання функцій професіоналізації в рамках вторинної зайнятості студентів, а також наведено практичні рекомендації щодо її вдосконалення. Результати дослідження мають науково-практичне значення для подальшого розвитку теоретичних положень та накопичення емпіричних даних для покращення якості роботи освітніх установ та закладів професійної освіти.

Статья посвящена поиску новых инструментов повышения мотивации молодёжи ко вторичной занятости. В исследовании отмечается, что современные поливекторные (многонаправленные) процессы обновления системы высшего образования в Украине обуславливают необходимость реформирования высшей школы. В значительной степени это связано с тем, что ныне становятся востребованными в первую очередь конкурентоспособные выпускники, которые могут самостоятельно строить траекторию своей профессиональной деятельности, умеют работать с большим объёмом информации, нестандартно мыслить, демонстрируют высокий уровень адаптивности к изменяющимся социальным условиям и запросам современного рынка труда, имеющие развитые коммуникативные навыки, способные к обучению на протяжении всей жизни, готовые к расширению управленческих функций и умеющие прогнозировать результаты своей работы. Теоретико-методологической основой исследования стало использование системного, структурно-функционального, экономико-социологического и ресурсного подходов. Системный подход – для ориентации и построения общего описания изучаемого феномена; структурно-функциональный – для анализа функциональности вторичной занятости, ресурсный – для конкретизации возможностей совмещения студентами обучения и работы. Доказано, что использование Хакатон-экосистем позволяет определить возможные результаты сочетания обучения и работы для социального и личностного развития студенческой молодёжи и выделения соответствующих функций их вторичной занятости. Среди показателей исследования – мотивы вторичной занятости студенческой молодёжи, оценка результатов трудовой деятельности как реализации ожиданий от занятости, оценка значимости имеющейся работы для овладения будущей профессией. Выявлена иерархия мотивов вторичной занятости студентов, где ключевую роль играют материальные мотивы, меньшую значимость имеют профессионально-ориентированные мотивы. Отмечена относительная устойчивость этой иерархии в последние годы и снижение значимости для работающих студентов раннего начала профессиональной карьеры. Обоснованы разграничения прагматических и профессионально ориентированных мотивов вторичной занятости студентов. Установлены достаточно высокий уровень реализации материальных ожиданий многих работающих студентов (как проявление ведущей экономической функции занятости студенческой молодёжи); определённая девальвация роли опыта вторичной занятости студентов как конкурентного преимущества в сфере социально-трудовых отношений; непроизводительность выполняемой работы для дальнейшей профессионализации большинства работающих студентов. В то же время результаты исследования подтверждают значимость влияния любой работы на формирование общей трудовой культуры у этой категории молодёжи. Раскрыта необходимость использования функций профессионализации в рамках вторичной занятости студентов, а также приведены практические рекомендации по её усовершенствованию. Результаты исследования имеют научно-практическое значение для дальнейшего развития теоретических положений и накопления эмпирических данных для улучшения качества работы образовательных учреждений и учреждений профессионального образования.

The article is an attempt to find new tools to boost youth motivation to secondary employment. The study notes that modern multi-vector (multi-dimensional) processes of updating the higher education system in Ukraine challenge the need for reforming higher education. The above verifies that currently, the biggest demand is primarily for competitive graduates who can independently build their own professional career trajectory, who are able to handle a large amount of information, think critically, demonstrate a high level of adaptability to permanently changing social environment and labor market demands, have developed communication skills, are able to learn throughout the life, are ready to expand management functions and are able to predict the results of their activities. The theoretical and methodological framework of this study involves systemic, structural and functional, economic and sociological and the resource-based approaches. A systemic approach was used to gain an overview and build an overall description of the researched phenomenon; structural and functional approach was applied to provide insights into the functional character of secondary employment, and the resource-based approach – to specify the opportunities for students to combine study and work. It is argued that the use of the Hackathon ecosystem enables to identify the possible outcomes of combining work and study for social and personal development of student youth along with getting better awareness of specific functions of youth secondary employment. Within the scope of this research, the following indicators were employed: the motivation behind secondary employment of student youth, performance assessment as realization of students’ expectations from employment, and the evaluation of the current job significance for mastering a future profession. A motivation hierarchy for secondary student employment has been identified where money is viewed as the key motivator whereas occupational incentives are perceived as less important. As it observed, this hierarchy demonstrates a relative stability in recent years against the falling trend for the significance of the early start of professional career for working students. In addition, the study provides a robust argument to substantiate the demarcation between pragmatics- and occupationbased incentives of student secondary employment. The findings have revealed a rather high realization level of financial expectations of many working students (as a manifestation of the key economic function of student youth employment); a certain devaluation of the work experience role for student secondary employment as their competitive advantage in the area of social and labor relations; as well as low effectiveness of the majority of working students for their further professionalization. However, the results of the study have verified critical effects of any work experience upon shaping basic work culture for this youth category. Apart from the above, the paper discusses the relevance of implementing professionalization agenda in the framework of student secondary employment as well as renders practical recommendations for its enhancement. The study results offer a number of implications to develop further theoretical positions and accumulate empirical data to promote quality assurance in vocational education and training institutions.