Building a network of energy knowledge hub centres to forecast the priority development of energy efficiency and energy saving programmes in higher education institutions

Abstract

У цій статті порушується питання щодо доцільності створення мережі центрів енергохаба знань для комплексного вирішення пріоритетних завдань управління енергоефективністю та енергозбереженням у закладах вищої освіти. Наголошується, що проблеми економного та дбайливого використання паливно-енергетичних ресурсів потребують інтенсифікації зусиль з боку держави, інтенсивного використання передових проєктів із управління процесами енергозбереження та енергоефективності шляхом комплексного використання різних джерел енергії. Обґрунтовано, що для виявлення потенціалу енергозбереження, встановлення нормативних показників енергоспоживання,визначення основних енергозберігаючих заходів та об'єктів бюджетної сфери, на яких насамперед планується впроваджувати програми економії енергоресурсів, варто здійснювати енергетичні обстеження з подальшим розробленням енергопаспортів будівель. У рамках дослідження використано такі наукові методи: абстрактно-логічний аналіз – для вивчення сутності понять енергозбереження для університетів; системний підхід – для визначення особливостей реалізації процесів енергозбереження університетів; методи деталізації та синтезу – для прогнозування пріоритетного напряму розвитку університетів "Енергоефективність та енергозбереження"; системно-структурний, порівняльний, статистичний аналізи – для оцінювання енергоспоживання університетів; економіко-статистичні методи – для аналізу рівня та динаміки показників використання енергоносіїв до та після впровадження проєктних заходів; графічно-аналітичний методи – для наочного зображення та схематичного представлення прогнозів щодо подальшого розвитку систем енергоефективності та енергозбереження. Запропоновано механізм формування мережі центрів енергохаба знань для прогнозування пріоритетного напряму розвитку програм енергоефективності та енергозбереження в закладах вищої освіти. Описано процес енергозбереження на базі центрів енергохаба знань, що проваджується за такими напрямами: ідентифікація проєкту, сканування, енергоаудит, реалізація заходів, моніторинг. Доведено, що для вдосконалення системи енергопостачання будівлі університету доцільним є: використання енергохаба знань для прогнозування напряму розвитку університету "Енергоефективність та енергозбереження", впровадження автоматизованого індивідуального теплового пункту з погодним регулюванням, встановлення нових радіаторів опалення.

В этой статье поднимается вопрос о целесообразности создания сети центров энергохаба знаний для комплексного решения приоритетных задач управления энергоэффективностью и энергосбережением в заведениях высшего образования. Отмечается, что проблемы экономного и бережного использования топливно-энергетических ресурсов требуют интенсификации усилий со стороны государства, интенсивного использования передовых проектов управления процессами энергосбережения и энергоэффективности путём комплексного использования различных источников энергии. Обосновано, что для выявления потенциала энергосбережения, установления нормативных показателей энергопотребления, определения основных энергосберегающих мероприятий и объектов бюджетной сферы, на которых в первую очередь планируется внедрять программы экономии энергоресурсов, следует проводить энергетические обследования с последующей разработкой энергопаспортов зданий. В рамках исследования использованы следующие научные методы: абстрактно-логический анализ – для изучения сущности понятий энергосбережения для университетов; системный подход – для определения особенностей реализации процессов энергосбережения университетов; методы детализации и синтеза – для прогнозирования приоритетного направления развития университетов "Энергоэффективность и энергосбережение"; системно-структурный, сравнительный, статистический анализ – для оценки энергопотребления университетов; экономико-статистические методы – для анализа уровня и динамики показателей использования энергоносителей до и после внедрения проектных мероприятий; графически-аналитический метод – для наглядного изображения и схематического представления прогнозов относительно дальнейшего развития систем энергоэффективности и энергосбережения. Предложен механизм формирования сети центров энергохаба знаний для прогнозирования приоритетного направления развития программ энергоэффективности и энергосбережения в высших учебных заведениях. Описан процесс энергосбережения на базе центров энергохаба знаний, проводимый по следующим направлениям: идентификация проекта, сканирование, энергоаудит, реализация мероприятий, мониторинг. Доказано, что для совершенствования системы энергоснабжения здания университета целесообразно: использование энергохаба знаний для прогнозирования направления развития университета "Энергоэффективность и энергосбережение", внедрение автоматизированного индивидуального теплового пункта с погодным регулированием, установка новых радиаторов отопления.

This article attempts to verify the relevance of building a network of energy knowledge hub centres to tackle the priority objective in enhancing energy efficiency and energy saving management in higher education institutions. It is emphasized that the issues of careful and wise use of fuels and energy resources challenge more government efforts, active use of advanced projects to manage energy saving and energy efficiency through the integrated use of different energy sources. The study argues that to identify the potential for energy saving, setting regulatory indicators of energy consumption, determining the key energy saving measures and target objects in the public sector where energy saving programs are planned to be implemented, there is a need to conduct energy surveys with further developing of energy passports for buildings. In the frameworks of this study, the following research methods were used: abstract and logical analysis – to interpret the essence of energy saving concepts for universities; systemic approach – to identify the specifics of energy saving projects implementation in universities; in-depth analysis and synthesis – to forecast the university development priority area of the "Energy efficiency and energy saving"; system, structural, comparative and statistical analyses – to assess the energy consumption in universities; economic and statistical methods – to evaluate the level and the dynamics of the energy sources use before and after the implementation of project activities; graph-based and analytical methods – to facilitate visual representation and schematic presentation of forecasts for further development of energy efficiency and energy saving systems. The study offers a mechanism to shape a network of energy knowledge hub centres to forecast a priority development area of energy efficiency and energy saving programs in higher education institutions along with providing an overview on the process of energy saving based on energy knowledge hub centres by carrying out the following tasks: project identification, scanning, energy audit, implementation of an action plan, and monitoring. It has been verified that to enhance the energy supply system in the university buildings, the following objectives should be attained: using the energy knowledge hub to forecast the university energy efficiency and energy saving programme, implementing an automated individual heating station with weather regulation and installing new radiator heaters.