Соміцелярні системи на основі функціоналізованих тетраалкіламонієвих поверхнево-активиних речовин в процесах перенесення фосфорільних і сульфонільних груп

Abstract

Реакційна здатність соміцелярних систем на основі димерних функціоналізованих тетраалкіламонієвих поверхнево-активних речовин (ПАР) в процесах перенесення фосфорільних і сульфонільних груп нижче, ніж реакційна здатність систем на основі аналогічного імідазолієвого ПАР. Спостережувана відмінність в кінетиці перенесення ацильної групи, викликане димерними поверхнево-активними речовинами, які відрізняються за своєю природою катіонного центру, ймовірно, носить загальний характер і є результатом, як різної нуклеофільності їх оксиматних фрагментів, так і різними способами солюбілізації гідрофобних субстратів. Найбільш ймовірні причини останнього – відмінності у внутрішньо молекулярних кулонівських взаємодіях і упаковці молекул ПАР в соміцелах. Отримані кінетичні профілі виявилися типовими для розкладання ацилвмісних субстратів в присутності функціоналізованих міцел ПАР, а спостережувані константи швидкості псевдопершого порядку добре описуються у рамках моделі псевдофазного розподілу.

The reactivity of somicellar systems based on dimeric functionalized tetraalkylammonium surfactants in the transfer of phosphoryl and sulfonyl groups is lower than the reactivity of systems based on a similar imidazolium surfactant. The observed difference in the kinetics of the transfer of the acyl group caused by dimeric surfactants, which differ in their nature of the cationic center, are likely to be of a general nature and are the result of both the different nucleophilicity of their oximate fragments and different methods of solubilization of hydrophobic substrates. The most probable reasons for the latter are differences in intramolecular Coulomb interactions and the packing of surfactant molecules in somicelles. The obtained kinetic profiles turned out to be typical for the decomposition of acyl-containing substrates in the presence of functionalized surfactant micelles, and the observed pseudo-first-order rate constants are well described within the framework of the pseudophase distributio model.