Візуально-інформаційні комунікації інклюзивного середовища: дизайн-освітній наратив

Abstract

Мета роботи – дослідження чинників, що впливають на формування візуально-інформаційних комунікацій інклюзивного середовища та визначення ролі дизайн-освіти у цих процесах. Для досягнення поставленої мети в процесі наукового дослідження було використано системний підхід. Це дозволило розглянути динамічні трансформації візуально-інформаційних комунікацій як цілісне явище, яке формує поле для комунікації із середовищем та людиною і має здатність до адаптації. У цьому дослідженні адаптація пов’язана із формуванням інклюзивного середовища. При розгляді прикладів практичної діяльності використано аналітичний метод, а також методи образно-стилістичного та порівняльного аналізу. Показано, які механізми залучаються при запровадженні змін візуально-інформаційного середовища та із чим ці процеси пов’язано. Масштабність таких змін визначається державною політикою на основі формування курсу ідеологічного, культурного виховання суспільства готового до сприйняття візуальних установок та здатного сприймати об’єкти предметно-просторового середовища як візуальний текст. Констатується, що назріла необхідність формування дизайну інтернаціональної знакової мови для встановлення комунікації "людина-середовище" в інклюзивному просторі. Вирішувати нові виклики повинен дизайнер, здатний розрізняти візуально значимі форми, та свідомий до того, що вся його діяльність – своєрідна візуалізація. Тому ще на етапі підготовки у дизайн-освітніх закладах у нього мають сформуватися візуальні установки і візуальні цінності. Як це реалізується на практиці показано на студентських роботах студентів-дизайнерів Черкаського державного технологічного університету, Херсонського національного технічного університету та Краківської академії образотворчих мистецтв ім. Яна Матейка (Польща). Проведено мистецтвознавчий аналіз творів, присвячених візуально-інформаційній комунікації в інклюзивному середовищі. Для аналізу практичних напрацювань у сфері візуально-інформаційних комунікацій інклюзивного середовища розглянуто роботи представників вітчизняного дизайн-освітнього простору та колег однієї із країн Європейського Союзу, а саме Польщі. Дослідження розкривають дизайнерські підходи для вирішення художньо-образних завдань при проєктуванні систем візуально-інформаційних комунікацій в інклюзивному середовищі із врахуванням ергономічних складових та формуванням певних естетичних характеристик об’єктів проєктного пошуку.

Study of factors influencing formation of visual information communications of inclusive environment and determination of the role of design education in these processes. A systematic approach was used in the scientific research in order to achieve the purpose. This enabled to consider the dynamic transformations of visual information communications as a holistic phenomenon that forms a field for communication with the environment and people and is capable to adapt. In this study, adaptation is associated with formation of an inclusive environment. When considering examples of practical activities, the analytical method was used, as well as the methods of figurative and stylistic analysis and comparative analysis. The study has shown what mechanisms are involved in the introduction of changes in the visual and information environment and what these processes are connected with. The scale of such changes is determined by a state policy based on developing of a course of ideological and cultural education of a society ready to perceive visual attitudes and capable of perceiving objects of the subject-spatial environment as a visual text. It is noted that there is a need to develop the design of an international sign language for establishing a "human-environment" communication in an inclusive space. It is a designer who has to deal with new challenges, a designer capable to distinguish visually significant forms and aware of the idea that all his activity is a kind of visualization. Therefore, at the stage of training in design educational institutions, a designer should develop visual attitudes and visual values. The way it could be implemented in practice has been demonstrated on the materials of works of design students of Cherkasy State Technological University, Kherson National Technical University and Jan Matejka Academy of Fine Arts in Krakow (Poland). It is for the first time that works of Ukrainian and one EU country (Poland) representatives of design-education environment have been taken and considered in order to analyze practical experience in the field of visual information communication of an inclusive environment. The study reveals design approaches for solving artistic tasks in developing visual information communication systems in an inclusive environment, providing for ergonomic components and resulting in creating of certain aesthetic characteristics of the objects designed.