Формоутворення чоловічого одягу: генеза, еволюція, сучасні тенденції

Abstract

Дисертацію присвячено актуальним дослідженням формоутворення чоловічого одягу у його історичному розвитку як об’єкту мистецтвознавчого дослідження у дизайні. Стрімкий ритм життя диктує необхідність вираження індивідуальності людини за допомогою візуальних образів, що відображають спектр соціальних і статусних категорій. Актуальність заявленої проблематики, її значущість для теорії і практики дизайну визначили вибір теми дослідження "Формоутворення чоловічого одягу: ґенеза, еволюція, сучасні тенденції". Попри те, що істориками, мистецтвознавцями, культурологами, соціологами та іншими науковцями суміжних галузей знань досліджено значний пласт наукових проблем з формотворчих аспектів, питання проєктних практик пов'язаних з дизайном та формоутворенням чоловічого одягу ще недостатньо вивчено. Так, і дотепер відсутня конкретизація відповідності художньо-проєктних ознак систематизації та структурування форми, конструктивного устрою чоловічого одягу – показникам призначення та властивостей матеріалів, що в цілому визначає стилістику форми у її історичному становленні, а також її семантики, семіотики у соціальній ідентифікації споживача. Недостатньо вивченою та недооціненою залишається роль чоловічого одягу, особливо костюма, у формуванні образу чоловіка. Саме тому, актуальними залишаються стиль та форма чоловічого одягу як ретранслятора образу сучасного чоловіка засобами дизайну. Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні теми, здійсненні вибору напряму досліджень, в узагальненні отриманих результатів, а також у вирішенні основних художньо-творчих та практичних завдань. Безпосередньо автором охарактеризовано основні передумови становлення розвитку чоловічого костюма у історичній парадигмі; надано авторську інтерпретацію теоретичних досліджень з розвитку формоутворення відповідних переодів графічними засобами. Авторові належать основні ідеї, узагальнення результатів дослідження, висновки. Основні наукові праці опубліковано автором одноосібно. У працях зі співавторами автору належать проведення емпіричних досліджень стосовно адаптації проєктних практик. Метою роботи є дослідження формоутворення чоловічого одягу, узагальнення методології художнього проєктування при створенні образного вирішення його сучасної стилістики. Поставлена мета досягається вирішенням таких завдань: – аналіз та дослідження стану розробленості зазначеної тематики, особливості його ґенези, поступового розвитку та сучасних тенденції; – аналіз наукових праць та методологічних основ формоутворення, висвітлення історіографії та джерельної бази дослідження; – дослідження структури форми та конструктивних особливостей чоловічого одягу з різних матеріалів, а також різних контекстах вивчення історичного розвитку форми; – виявлення основних принципів гармонійного впорядкування для візуалізації пропорційного устрою елементів форми чоловічого костюма; – визначення основних складових, систематизація розвитку стилю та графічна візуалізація формоутворення у дизайні чоловічого костюма; – виявлення тектоніки та особливостей розвитку трансформативного формоутворення у модифікації форми чоловічого костюма; – визначення тенденцій розвитку та динаміки стильового формоутворення чоловічого одягу ХІХ – початку ХХІ століть для проєктування перспективних колекцій сучасного чоловічого одягу. Об’єктом роботи є історіографічне дослідження чоловічого одягу методами стильового формоутворення та художніми засобами графічної візуалізації. Предметом дослідження є ґенеза, еволюція формоутворення та тенденції розвитку стилю сучасного чоловічого одягу модного сегменту. Методи дослідження базуються на застосуванні системного підходу як методології поєднання мистецтвознавчих, культурологічних, соціологічних, психологічних та проєктних знань. Поставлені завдання вирішуються із застосуванням історико-типологічного, аналітичного, кампаративного, вибіркового методів, що дозволило виявити характерні особливості типології історичного розвитку форми чоловічого одягу та узагальнити стильові трансформації у проєктних концепціях модельєрів-дизайнерів чоловічого костюма останніх століть. Для систематизації та узагальнення науково-літературних джерел використано літературно-аналітичний метод. Наукові дослідження проводилися шляхом виявлення, систематизації і порівняння теоретичних концепцій процесу формоутворення як одного з фундаментальних компонентів у багатьох видах мистецтва та дизайну. Методи образно-стилістичного, системно-структурного і формального аналізу застосовано у стилістиці силуетних ліній зовнішньої форми чоловічого одягу, його конструктивного устрою, особливостей оздоблення при роботі з формою різної історичної періодизації. Наукова новизна полягає у виявленні та систематизації історичного розвитку формоутворення чоловічого одягу для гармонійного проєктування сучасних колекцій. Для цього у дисертаційному дослідженні: вперше: – виявлено методологічні основи формоутворення чоловічого одягу як об’єкту дизайну для визначення особливостей розвитку культурних традицій в одязі та трендів розвитку сучасних чоловічих колекцій; – обґрунтовано доцільність гармонізації та досліджено структуру формоутворення шляхом визначення пропорційних співвідношення елементів форми, що забезпечують якісний ефект; – досліджено зміни загальної форми та проведено систематизацію еволюційної трансформації абрісів зонішньої форми чоловічого одягу методами стильового формоутворення; – представлено розвиток гармонійного формоутворення та конструктивного устрою виробів художніми засобами графічної візуалізації для прогнозування трендів актуальних колекцій чоловічого одягу; уточнено та доповнено: – проведено поглиблений аналіз та досліджено історичну генезу та еволюцію формоутворення чоловічого одягу у контексті образного вирішення сучасного чоловічого одягу: виявлено особливості його стилістики, охарактеризовано естетику форми та типологію історичного чоловічого костюма; набуло подальшого розвитку: – визначено основні складові у систематизації розвитку стилю та графічної візуалізації формоутворення у дизайні чоловічого костюма ХХ століття; – виявлено специфіку застосування художньо-композиційних особливостей об’ємно-просторової структури та її елементів, які безпосередньо пов’язані з тектонікою форми в традиційно-функціональному дизайні чоловічого одягу ХІХ-ХХІ ст. Практична значущість дослідження полягає у створенні наукової бази для розробки форм та відповідних типових конструкцій чоловічого одягу на основі даних біоніки, антропометрії, ергономіки. Висвітлені у дисертації наукові положення та матеріали можуть бути використані у наукових дослідженнях з історії та теорії мистецтва і дизайну, використовуються в курсовому та дипломному проєктуванні бакалаврів та магістрів для студентів спеціальності 022 "Дизайн" та 182 "Моделювання, конструювання та художнього оздоблення одягу". Практичну значущість досліджень підтверджено впровадженням результатів дослідження в реальне промислове виробництво, а також у навчальний процес Чернівецького фахового коледжу технологій та дизайну та КНУТД. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів із висновками, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. У вступі обґрунтовано актуальність та розглянуто теоретико-методологічні засади та джерельну базу дослідження; вказано зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, хронологічні межі та методи дослідження; визначено наукову новизну та практичну значущість роботи; наведено відомості щодо апробації та впровадження результатів роботи; зазначено особистий внесок здобувача, публікації, подано структуру й обсяг дисертації. У першому розділі окреслено напрями розробки обраної проблематики, охарактеризовано методичний інструментарій, викладено історико-теоретичне підґрунтя дослідження. Представлено аналіз джерельної бази з наукових праць дослідників, надана їх систематизація за напрямами та групами досліджень. Виконано аналіз формотворчих та композиційних досліджень у розвитку чоловічого одягу. Ілюстративно простежено історію розвитку чоловічого одягу від обладунків лицарів до стильних колекцій одягу сьогодення: дизайнери часто використовують цей насичений інформаційний матеріал для створення колекцій сучасності. Доведено, що складність дослідження структурування форми відповідно інтегрованим функціям чоловічого одягу (естетика, ергономіка, надійність тощо) потребують не лише авторського інтуїтивного підходу і практичних навиків, досвіду модельєра-дизайнера, а й глибинної аналітичної роботи для створення стилістичного вирішення образу сучасного чоловічого одягу. Виокремлено ідентифікаційну функцію чоловічого одягу відповідно до робочої ідентичності споживача та засобу відтворення культурних традицій соціуму, а також самоідентифікацію як концепцію соціального статусу людини та типу її індивідуальності у історичному розвитку форми та конструктивного устрою різновидів одягу. Виявлено, що системне дослідження чоловічого одягу як модного продукту фактично спостерігалося з початку ХІХ століття: дослідники одягу використовували класичні полотна живопису для дослідження костюма, особливостей його стилю, форми, залежно від статусу носія одягу. Першими легітимними інформаційними джерелами стали гравюри, модні журнали, ляльки: й дотепер український етноодяг досліджують вивченням ляльок-мотанок. Основну увагу приділено розвитку формоутворення у контексті розвитку моди загалом та модних новацій чоловічого костюма окремо. До цієї групи віднесено наукові праці з визначення періодизації різновидів одягу стародавніх часів, де зображення одягу в живописі залишається основним, але є не повною мірою достовірним. Для точної фіксації визначеного періоду мистецтвознавці надають перевагу пануванню тенденцій у зображувальному мистецтві, що більшою мірою відображає характер робот визначеного часу. Дослідниками вперше в українському мистецтвознавстві виявлено становлення структури англійської традиції у чоловічому костюмі, розвиток і трансформацію його форм у творчості сучасних дизайнерів, акцентуючи увагу на художній структурі костюма, композиційних рішеннях і засобах виразності, пов’язаних із матеріалом, кольором, декором. У другому розділі досліджено еволюцію формоутворення чоловічого одягу. Досліджено ґенезу формотворчих процесів в дизайні чоловічого одягу, представлено історичні аспекти виникнення, появи та еволюційного розвитку. Наведено аналіз чоловічого одягу середньовіччя, коли асоціативні ряди одягу чоловіка-воїна складали лицарські обладунки. Зазначено, що історична періодизація розвитку різновидів чоловічого озброєння умовно поділено на два етапи: у Х–ХІІІ ст. основним елементом лицарського обладунку була кольчуга; з XIV ст. обладунок принципово змінюється, лицарів захищала вже пластинчата броня, що зумовлено появою пластинчастих матеріалів з металу наприкінці XII століття. Встановлено, що починаючи з часів середньовіччя, саме чоловічий одяг вже несе відбитки етнокультурних традицій Риму; охарактеризовано та проілюстровано складне формотворення лицарських обладунків та озброєння різних епох. Розглянуто естетику форми чоловічого одягу XIV-ХІХ століть як результат революційної зміни чоловічої моди у формотворенні та декорі. Проаналізовано поняття мужність та естетика у чоловічому одязі, а також поняття маскулінної естетики, що є впливовим та визначним у сучасних чоловічих колекціях. Наведено приклади різновидів одягу зазначених епох, охарактеризовано особливості ліній членування та крою, застосування тканин, кольорових вподобань, оздоблення. Охарактеризовано зміни формоутворення чоловічого одягу наприкінці XVIII – початку ХІХ т., зазначено відмову від надмірної пишності та об’ємних форм, актуалізовано чоловічий одяг прилеглого силуету як прототип формоутворення сучасного чоловічого костюма; графічно представлено їх візуалізовану трансформацію. Досліджено еволюцію історичних форм чоловічого одягу відповідно до розвитку матеріалів. Доведено, що всі складові елементи зовнішньої форми одягу, його конструкція тісно пов’язані з матеріалом й через нього візуально розкриваються: для твердих матеріалів ці форми прямокутні, коробчасті; для пластичних матеріалів – складні, скульптурні, просторові. Історичне визначення основних форм чоловічого одягу актуалізує дослідження взаємозв’язку форми та матеріалів у чоловічому одязі: дослідженнями систематизовано характерні структурні взаємозв’язки форми чоловічого одягу з фактурою матеріалів. Простежено вплив сучасних технологій та ІТ-засобів проєктування як художнього супроводу стилю та складової явища культури, що формує та визначає художню цінність дизайн-продукту. У третьому розділі досліджено процеси гармонійного формоутворення як системи досягнення пропорційного устрою та врівноваженості елементів з метою удосконалення і сприйняття естетичних норм ідеальної або канонічної уяви образу споживача, характерного певному стилю чи регіону. Виявлено, що наприкінці революційного XVIII століття мода починає відтворюватись у зміні силуетів, які розвивалися на базі хаотичного чередування різноманітних стилів, а початок ХІХ ст. зафіксував особливості стильового формоутворення чоловічого одягу. Основою стилю та форми чоловічого демократичного одягу у Франції періоду зламу епох (епохи неокласицизму) стає парадоксальна зміна циклів системи моди від застарілості до новизни; форму чоловічого костюма Англії першій половині ХІХ століття визначає простота силуетних ліній, а також стала конструктивна побудова. Розвиток формоутворення та стилю чоловічого одягу вікторіанської епохи хитнувся у бік простоти, промислова революція та депресивна економіка багатьох країн визначалася скромністю та стриманістю, також у кольорах та оздобленні. Дослідженнями виявлено, що остання чверть ХІХ століття змінює підходи до розвитку стилю чоловічого одягу: оголошується ера демонстрації багатства та благополуччя, чоловічий костюм перевантажується деталями і декором. Розвиток фотографії перетворюється у хроніки чоловічої моди, спостерігається зародження концепту "модний дизайнер". Доведено еклектичність моди кінця ХІХ століття у змішуванні нових тенденцій та повторюванні існуючих форм. Засвідчено остаточне оформлення стилю модерн, яким декларується заперечення минулих стилів та орієнтація на нове та оригінальне мистецтво. Досліджено особливості формоутворення у дизайні чоловічого костюма ХХ століття, визначено основні етапи та закономірності у стилістиці формотворення чоловічого одягу ХХ ст.: визначено основні складові, наведена графічна візуалізація. Розглянуто принципи модульності та уніфікованої трансформативності для урізноманітнення моделей у розвитку формоутворення чоловічого одягу. Проведено порівняльно-історичний аналіз тектоніки формоутворення костюма як системи протиріччя моди та споживчих властивостей стійкості форми. Виявлено базові тенденції щодо логіки формотворчого процесу в дизайні чоловічого костюма для створення образу споживача актуальних колекцій сучасного чоловічого одягу. У четвертому розділі представлено тенденції та перспективи розвитку формоутворення чоловічого одягу. Встановлено, що сучасна мода, яка в цілому являє собою циклічні зміни стильового формоутворення, суттєво впливає на швидко мінливі форми культури та мистецтва, які є найважливішими компонентами світу з наростаючою глобалізацією. Доведено, що чоловічий одяг та його допоміжні елементи слугують своєрідними ідентифікаторами певної культури та визначальними показниками мінливості й швидкоплинності модних вподобань споживачів сучасних колекцій. Виявлено стрімкий розвиток стилістичного формоутворення чоловічих колекцій з середини ХХ ст., каталізатором якого було промислове виробництво матеріалів та технологій, а також увага до чоловічих колекцій з боку дизайнерів та модних брендів. Зазначено міксування існуючих стилів, конструктивно-декоративних форм із незначним вкрапленням сезонних ультрамодних новинок, а також зародження безлічі так званих "вуличних стилів" у чоловічий моді наприкінці ХХ ст. Узагальнено конструктивний устрій чоловічих костюмів у ХХ столітті, систематизовано дизайнерські пошуки компромісу стилю, форми, матеріалів; домінантними визначено основні силуетні лінії та форми крою чоловічого костюма англійського, італійського та американського стилю. Доведено, що розвиток моди передбачає не догматичне дотримання певного стилю, а створення так званого "дифузного стилю" з його вільним комбінуванням частин комплекту. Досліджено конструктивне формоутворення чоловічого одягу на основі властивостей текстильних матеріалів. Зазначено використання сміливих кольорів, тканин із вкладанням еластичних волокон, нової обробки поверхні тканин, трикотажу з набивним малюнком відповідно до вимог сучасних споживачів. Досліджено динаміку формоутворення чоловічого одягу XVII – початку ХХІ століть. Встановлено, що модні трансформації у формоутворенні чоловічого одягу характерні послідовною зміною, накопиченням кількісних та якісних ознак форми в просторі і часі. Систематизовано елементи чоловічого одягу на основі принципу трансформації. Досліджено розвиток форм на основі еволюції стилів для проєктування сучасних колекцій чоловічого одягу. Проаналізовано структурні ознаки, геометрію та динаміку зміни форми по основних конструктивних поясах чоловічої фігури, ступінь та характер об’ємності, пропорційне співвідношення, крій чоловічого костюма; представлено графічну візуалізацію формотворення чоловічого костюма XVII – початку ХХІ століття. Визначено еклектику як перспективу стильового формоутворення сучасного чоловічого одягу. Доведено, що модні тенденції чоловічого одягу на початку ХХІ ст. полягають у змішуванні різних стилів, фактур, матеріалів, оздоблення в одному комплекті, а також колірному та тематичному розмаїтті пропонованих моделей. Визначено, що майбутнє формотворення чоловічого одягу, його дизайну полягає у гнучкості, відкритості новаціям, здатності працювати на випередження, сміливості презентувати неочікуване. Обґрунтовано доведено, що стильова еклектика у теперішній час стає основним трендом урізноманітнення асортименту чоловічого одягу модного сегменту.

This thesis is dedicated to the current research on the form-building of menswear within its historical development as an object of art study in the design. A rapid way of living dictates the necessity to express the individuality due to visual images reflecting social and status categories. The relevance of the issue stated, its significance for the design theory and practice have defined the choice of the research topic: "Form-building in menswear: genesis, evolution, modern tendencies". Despite the fact that historians, art historians, culturologists, sociologists and other scientists from related areas of knowledge have studied a considerable number of scientific issues connected with form-building aspects, the issues of project practice connected with the design and form-building of menswear have not been studied sufficiently yet. Thus, specificity of compliance of art-design signs of classification and form structuring, constructional design of menswear with the signs of purpose and properties of materials, that generally determines form style within its historical formation, and its semantics, semiotics in the social identification of consumers has been absent until today. The role of men’s clothing, a costume in particular, in the formation of men’s image remains insufficiently studied and underestimated. That is why, style and form of menswear as a transmitter of the image of a modern man by means of design are relevant. The applicant’s personal contribution consists in justification of the topic, making a decision upon the direction of research, generalization of the results received, and solving the main artistic and practical tasks. The author has characterized the basic precondition of the men’s suit development in the historical paradigm; author’s interpretation of theoretical research on the development of form-building over corresponding periods by graphic means has been provided. The basic ideas, generalization of the research results, conclusions belong to the author. Main scientific works have been published solely by the author. Empirical research on project practice adaptation belongs to the author in works with co-authors. The work is aimed at the study of menswear form-building, generalization of methodology of art projecting when creating an image solution for modern style. The aim set is reached due to solutions of the following tasks: – analysis and study of the state of the topic development, peculiarities of its genesis, gradual development and modern tendencies; – analysis of scientific works and methodological fundamentals for form-building, coverage of historiography and the base on research sources; – investigation of form structure and constructional peculiarities of men’s clothing from various materials, and different contexts for studying the historical development of forms; – revealing of basic principles for balanced arrangement in order to visualize proportional design of elements in men’s costume; – definition of basic elements, systematization of style development and graphic visualization of form-building in men’s costume design; – detection of tectonics and peculiarities of development of transformative form-building in form modification of men’s suit; – definition of development tendencies and the dynamic of style form-building in menswear in the ХІХ – early ХХІ centuries to project perspective collections of modern men’s clothing. The object of this work is a historiographic study of menswear via methods of style form-building and art means for graphic visualization. The subject of this work is the genesis, evolution of form-building and style development tendencies of modern men’s clothing. The research methods are based on application of systematic approach as a method of combination of knowledge in art, culture, sociology, psychology with the design one. Tasks set have been solved owing to historical and typological, analytical, comparative, selective methods, that allowed revealing of features of typology of the historical development of menswear forms and generalizing style transformation in project concepts of designers of men’s clothing of the last centuries. To classify and generalize scientific and literary sources, the literary analytical method has been used. Scientific research has been carried out by revealing, systematization and comparison of theoretical concepts of the form-building process as one of the fundamental components in many of the types of art and design. Methods of image-style, system-structure and formal analysis are applied in styling silhouette lines of the outer form in menswear, its constructional design, decoration features when working with the form of various historical periods. The scientific novelty lies in revealing and systematization of the historical development of menswear form-building for balanced design of up-to-date collections.To do this in the thesis: for the first time: – methodological principles of menswear form-building as a design object have been detected to define development peculiarities of cultural traditions in clothing and development trends of modern men’s collections; – feasibility of harmonization has been substantiated and the structure of form-building has been studied through defining proportions of form elements that ensure a quality effect; – changes in general form have been studied and classification of evolutional transformation of external form outlines in menswear has been conducted by means of style form-building methods; – development of the balanced form-building and constructional design of items has been presented by artistic means of graphic visualization to predict trends of current men’s clothing collections; specified and supplemented: – an in-depth analysis has been conducted and a historical genesis and evolution of menswear form-building have been investigated within the image solution of modern men’s clothing: its style features have been revealed, the aesthetics of form and typology of a historical men’s costume have been characterized; has been further developed: – basic components in systematization of style development and graphic visualization of form-building in the design of men’s costume of the XX century have been defined; – specificity of art-compositional peculiarities of the volumetric-space structure and its elements, which are directly connected with the form tectonics in the traditional functional menswear design of the XIX-XX centuries, has been revealed. The practical significance of the study consists in creating a scientific base on the development of form and corresponding typical constructions of men’s clothing based on bionics, anthropometry, ergonomics data. Scientific provisions and materials highlighted in the thesis can be used in scientific research on history and theory of arts and design, are used in the course and diploma project of bachelors and masters for students of specialty 022 "Design" and 182 "Modeling, construction and artistic decoration of clothing". The practical significance of the study is confirmed by implementation of the study results into the real industrial manufacturing and educational processes in Chernivtsi Professional College of Technologies and Design and KNUTD (Kyiv National University of Technologies and Design). The work consists of an introduction, four sections with conclusions, general conclusions, a bibliography, appendixes. The relevance has been substantiated in the introduction and theoretical methodological principles and study sources have been considered; the connection between the work and scientific programs, plans and topics has been indicated; the aim, tasks, the object, the subject, chronology and research methods have been defined; the scientific novelty and practical significance of work have been determined; information about approbation and implementation of work results have been provided; applicant’s personal contribution, publications have been mentioned, the structure and volume of the thesis has been given. In Section 1 directions of the development of the problem chosen have been delineated, methodological tools have been characterized, historical theoretical foundations of the research have been provided. The analysis of the source base on scientific works of researchers has been presented, its classification per the study directions and groups has been given. The analysis of orm-building and compositional investigation on the development of menswear have been carried out. The history of menswear development from knight armor to today’s stylish clothing collections has been illustrated: designers often use such rich information material to create present day collections. It has been proved that the complexity of study of form structuring in accordance with integrated functions of men’s clothing (aesthetics, ergonomics, reliability etc.) requires not only author’s intuitive approach and practical skills, designer’s experience, but also in-depth analytical work to express the style solution of the image of modern men’s clothing. The identity function of menswear according to a working consumer identity and means of reconstruction of the society’s cultural traditions, and self-identification as a concept of social status and type of their personality within the historical development of the form and constructional design of variety of garment have been allocated. It has been revealed that systematic study of menswear as a modern product has actually been observed since the early XIX century: garment researchers used classic painting canvas to study costumes, their style and form features depending on a wearer status. First legitimate information sources were engravings, fashion magazines, dolls: up until now Ukrainian ethnic garments have been studied through a doll-motanka. The author’s attention has been paid to the development of form-building within the fashion development in general and modern innovations of men’s costume separately. This group includes scientific works on defining the periodization of kinds of ancient clothing, where depictions of clothes in paintings remains the main one, however, is not completely reliable. In order to fix a specific period precisely art experts prefer the dominance of tendencies in fine arts that defines the character of works of a specific period to a greater degree. For the first time in Ukrainian art history researchers have detected establishing of English tradition structure in men’s suit, development and transformation of its forms in works of modern designers emphasizing the artistic structure of a suit, compositional solutions and means of expression connected with material, color, decoration. In Section 2 the evolution of form-building of menswear is studied. The genesis of form-building processes in the design of men’s garment has been investigated, historical aspects of origin, appearance and evolution development have been presented. The analysis of medieval menswear when a clothing associative array of a male warrior was made up of knight armor has been provided. It has been mentioned that the historical periodization of the development of different kinds of men’s weapon is conditionally divided into two stages: in the Х-ХІІІ centuries the main element of knight armor was a coat of mail; from the XIV century the armor was fundamentally changed, knights were protected by the plate armor that was due to the appearance of metal plate materials in the late XII century. It has been established that since the Middle Ages, menswear has not reflecting ethnic cultural traditions of Rome; complicated form-building of knight armor and weapon of various epochs has been characterized and illustrated. The aesthetics of form of men’s clothing of the XIV-XIX centuries as a result of a revolutionary change of men’s fashion in form-building and decorations has been considered. The concept of masculinity and aesthetics in menswear, and the concept of masculine aesthetics which is influential and important in modern men’s collections have been analyzed. Examples of different types of clothing of the abovementioned epochs have been given, peculiarities of the cut and division lines, use of fabric, color preferences, decorations have been characterized. Changes in form-building of menswear in the late XVIII – early XIX centuries have been characterized, the refusal from excessive splendor and volume forms has been mentioned, menswear of adjacent silhouette as a prototype of form-building of modern men’s suit has been updated; their visualized transformation has been presented graphically. The evolution of historical forms of men’s garment in accordance with the development of materials has been studied. It has been proved that all the elements of the outer form of clothing, their construction are closely related to the material and due to that fact the following is visually revealed: for hard materials these forms are rectangular and box-like; complicated, sculptural, spatial – for flexible materials. Historical definition of basic forms of menswear updates the research of form-material relationship in men’s garment: owing to the study, characteristic structural interconnections between the menswear form and material texture have been classified. The impact of modern technologies and IT-means for designing as an artistic accompaniment of style and a part of the culture phenomenon forming and defining the art value of the design-product has been traced. In Section 3 processes of balanced form-building as a system for reaching harmonious design and balance of elements to improve and accept aesthetic norms of a flawless or canonical idea of a consumer image typical for a specific style or region have been studied. It has been revealed that in the late revolutionary XVIII century fashion began to reproduce in the change of silhouettes which had been developing based on chaotic alternation of various styles, and in the early ХІХ century peculiarities of style form-building of menswear were fixed. The basis of style and form of men’s democratic clothing in France throughout the breaking era period (the Neoclassicism) consisted in a paradox change of fashion system cycles from obsolescence to novelty; the form of men’s costume in England in the early ХІХ century was defined by simple silhouette lines and construction. The development of form-building and style of the Victorian era directed towards simplicity, the industrial revolution and economic depression in many countries were characterized by modesty and moderation, also in relation to colors and decorations. The study has revealed that in the last quarter of the XIX century approaches to the development of menswear style changed: the era of wealth and prosperity was announced, men’s costume was overloaded with details and decorations. The development of photography turned into the chronicles of men’s fashion, the concept "fashion designer" emerged. The eclecticism of fashion of the late XIX century in mixing new trends and repeating existing forms has been proved. Final formation of the Modern style which declares denial of the past styles and is focused on new and original art has been testified. Form-building features of men’s suit design of the XX century have been studied, main stages and rules in menswear form-building style of the XX century has been defined: basic parts have been determined, graphic visualization has been provided. Principles of modularity and unified transformativeness to diverse models within the development of menswear form-building have been considered. The comparative historical analysis on tectonics of form-building of a costume as a system of contradictions of fashion and consumer properties of form firmness has been conducted. Basic tendencies concerning the logic of the form-building process in the design of men’s suit to create the image of a consumer of current collections of modern men’s clothing have been detected. In Section 4 tendencies and prospects of the development of form-building in menswear are presented. It has been established that today’s fashion which, in general, is a set of cyclic changes in style form-building, has a great impact on rapid changeable forms of culture and art that are the most important components of the world with growing globalization. It has been proved that men’s garment and their auxiliary elements serve as distinctive indicators of a specific culture and determinants of changeability and transience of fashion preferences of consumers of modern collections. Sharp development of style form-building of men’s collections from the mid XX century has been revealed, the reason for it was the industrial manufacture of materials and technologies, also attention to men’s collections paid by designers and fashion brands. Mixing of the existing styles, construction and decoration forms with a slight inclusion of seasonal ultrafashionable novelties, and the emergence of numerous so called “street styles” in men’s fashion in the late XX century have been mentioned. The constructional design of men’s costume of the XX century has been generalized, the designer search for a compromise between style, form, materials has been classified; basic silhouette lines and forms of the cut of men’s costume in English, Italian and American styles have been defined as dominant. It has been proved that the development of fashion involves not dogmatic compliance with a specific style but creation of the so called “diffusive style” when the parts of a set are combined freely. The constructional form-building of menswear based on textile materials properties has been investigated. The use of bold colors, fabric including elastic fibers, material with newly processed surfaces, knitted fabric with printed pattern according to the current requirements of consumers has been mentioned. The dynamic of menswear form-building of the XVII – early ХХІ centuries has been studied. It has been established that modern transformations in menswear form-building are characterized by gradual change, accumulation of quantity and quality form signs in space and time. Elements of men’s clothing based on the transformation principle have been classified. The development of form based on the evolution of styles for designing modern men’s clothing collections has been studied. Structural signs, geometry and dynamic of the form change per principle constructional belts of the male figure, degree and nature of volume, proportional ratio, men’s costume cut have been analyzed; graphic visualization of men’s costume form-building of the XVII – early XXI centuries has been presented. The eclectic as a prospect for style form-building of the present day’s men’s clothing has been defined. It has been proved that fashion trends of menswear in the early XXI century lie in mixing of different styles, textures, materials, decorations in one set, and color-theme diversity of the models offered. It has been determined that the future form-building of menswear, their design consists in flexibility, openness to innovations, ability to work proactively, courage to present the unexpected. It has been substantiated that today the style eclectic is becoming the main trend for diversity of the assorted men’s clothing in the fashion segment.