Деякі особливості в оформленні темпоральних відношень в англійській та українській мовах (зіставний аспект)

Abstract

Статтю присвячено виявленню особливостей оформлення темпоральних відношень в українській та англійській мовах з іменниками, що позначають часові періоди: день, тиждень, місяць, рік. Метою статті є виявлення характерних рис уживання цих іменників в українській та англійській мовах та їхній аналіз у зіставному аспекті. Актуальність опису лексичних одиниць, що оформлюють темпоральні відношення, полягає в лексикографічному та семантичному представленні прийменників, які беруть участь у цьому процесі. Прийменники виражають важливі граматичні відносини реальної дійсності впродовж багатьох епох у всіх мовах, у яких присутня така категорія слів. Лексичні одиниці, що розглядаються в цій статті, вказують на часові відносини, а також конкретизують і доповнюють характер цих відносин. Роль прийменників у мовах, без сумніву, дуже велика – це сполучна ланка між іншими частинами мови, яка пов’язує їх між собою таким чином, щоб точно і правильно відобразити реальну дійсність. Дослідження проводилося на матеріалі англійських та українських медійних текстів, оскільки медіадискурс найяскравіше відображає актуальний стан мови. На великому за обсягом емпіричному матеріалі зроблено висновки. Дослідивши лише кілька іменників, що позначають певний часовий відрізок, автор доводить розмаїття засобів вираження темпоральних відносин у різноструктурних мовах. У статті подано схеми, за якими формуються словосполучення темпоральної семантики та проаналізовано відмінності в мовах. Автором статті доведено, що оформлення темпоральних відношень відбувається здебільшого аналітичним шляхом, що особливо проявляється в англійській мові. Для української мови характерний як синтетичний спосіб вираження темпоральних відносин, так і аналітичний.

The article is devoted to the identification of peculiarities of temporal relations in Ukrainian and English with nouns denoting time periods: day, week, month, year. The aim of the article is to identify the characteristic features of the use of these nouns in Ukrainian and English and analyze them in a comparative aspect. The relevance of the description of lexical units formalizing temporal relations lies in the lexicographic and semantic representation of prepositions involved in this process. Prepositions express important grammatical relations of real reality throughout many epochs in all languages in which such category of words is present. The lexical units considered in this article indicate temporal relations and also concretize and supplement the nature of these relations. The role of prepositions in languages is undoubtedly very great – it is a link between the denominative parts of speech. Prepositions, being service words, connect the denominative parts of speech with each other in such a way as to accurately and correctly reflect the real reality. The study was conducted on the material of English and Ukrainian media texts, since media discourse most clearly reflects the current state of the language. The conclusions are drawn on the extensive empirical material. Having studied only a few nouns denoting a certain time interval, the author prove the diversity of means of expressing temporal relations in differently structured languages. The article presents the schemes by which word combinations of temporal semantics are formed and analyzes the differences in the languages. The author of the article prove that the design of temporal relations is mostly analytical, which is especially evident in English. The Ukrainian language is characterized by both synthetic and analytical ways of expressing temporal relations.