Договір підряду за законодавством України та законодавством ЄС

Abstract

Об`єктом даної статті є суспільні відносини, які виникають у процесі дослідження цивільно-правових відносин у сфері надання послуг за договором, та договором підряду. А предметом дослідження є порівняльна характеристика договору підряду за законодавством України та законодавством країн ЄС. У 60-х роках минулого століття у вітчизняному будівництві та будівництві зарубіжних країн почали розрізняти договори про надання послуг і договори про виконання робіт. Підставою для розмежування цих договорів є те, що зобов’язання виконати роботи та зобов’язання надати послуги опосередковує господарські відносини щодо надання послуг, але послуги мають подвійну природу (матеріальну та нематеріальну), що зумовило різницю в їх правовому регулюванні. Договір надання послуг відноситься до найдавніших інститутів приватного права, витоки якого можна знайти ще в римському праві. У класичному римському праві виявляються детально розроблені договірні конструкції, що опосередковують процес надання послуг. Разом із тим необхідно відзначити, що в римському праві було відсутнє розгорнуте визначення їх поняття. У римському праві під договором про надання послуг розуміється група договорів, за якими одна сторона зобов’язується надати певні послуги на користь іншої сторони (орендодавця), а орендодавець – сплатити встановлену плату за ці послуги. Ймовірно, спочатку договір про надання послуг не був особливим видом договору, а тому не мав усталеної договірної структури. Тільки з розвитком товарообігу і цивілізованого мислення договір про надання послуг підводиться під одну зі сформованих структур. Розгляд особливостей правового регулювання договорів підряду та підряду за цивільним законодавством України та зарубіжних країн є не тільки цікавим, але й актуальним. Актуальність даної теми полягає в тому, що однією з основних тенденцій розвитку економіки сучасності є стрімке зростання сфери послуг, яка охоплює широкий спектр діяльності, спрямованої на задоволення особистих потреб населення та потреби виробництва, а також потреби суспільства в цілому: від торгівлі, транспорту та фінансування до страхування, посередництва та консалтингу. Методологічну основу складають загальнонауковий метод пізнання правової дійсності, а також наступні методи: порівняльно-правовий, структурно-функціональний; методи аналізу документів, синтезу.

The object of this article is social relations that arise in the process of researching civil-law relations in the field of providing services under a contract and a subcontract. And the subject of the study is the comparative characteristics of the contract under the legislation of Ukraine and the legislation of the EU countries. In the 60s of the last century, contracts for the provision of services and contracts for the performance of works began to be distinguished in domestic construction and in the construction of foreign countries. The basis for distinguishing between these contracts is that the obligation to perform work and the obligation provide services mediates economic relations regarding the provision of services, but the services have a dual nature (material and immaterial), which led to the difference in their legal regulation. The contract for the provision of services is one of the oldest institutions of private law, the origins of which can be found in Roman law. In classical Roman law, there are detailed contractual structures that mediate the process of providing services. At the same time, it should be noted that there was no detailed definition of their concept in Roman law. In Roman law, a contract for the provision of services is understood as a group of contracts under which one party undertakes to provide certain services for the benefit of another party (the lessor), and the lessor – to pay a set fee for these services. Probably, initially, the contract for the provision of services was not a special type of contract, and therefore did not have an established contractual structure. Only with the development of trade and civilized thinking, the contract for the provision of services is brought under one of the established structures. Consideration of the peculiarities of the legal regulation of subcontracting and subcontracting under the civil legislation of Ukraine and foreign countries is not only interesting, but also relevant. The relevance of this topic lies in the fact that one of the main trends in the development of the modern economy is the rapid growth of the service sector, which covers a wide range of activities aimed at meeting the personal needs of the population and the needs of production, as well as the needs of society as a whole: from trade, transport and financing to insurance, mediation and consulting. The methodological basis consists of the general scientific method of learning legal reality, as well as the following methods: comparative-legal, structuralfunctional; methods of document analysis, synthesis. A subcontract is a civil law contract under which one party (the contractor) undertakes at its own risk to perform certain work on behalf of the other party (the customer), and the customer undertakes to accept and pay for the work performed.