Семантичний аналіз гмерка з реставрованої бібліотечної шафи другої половини ХІХ ст. Національного університету "Львівська політехніка"

Abstract

Метою статті є формування гіпотези про походження, семантичне значення і причини присутності специфічної символіки гмерка на прикладі об’єкту, над яким проводиться комплекс реставраційних заходів. Для досягнення мети застосовано методи візуального, історіографічного, стилістичного аналізу, а також: узагальнення, інтерпретування, абстрагування та опис досліджуваного гмерка з бібліотечної шафи головного корпусу Національного університету "Львівська політехніка" в рамках попереднього реставраційного дослідження. Досліджуючи герб в процесі проведення реставрації, який прикрашає опорні стовпці галереї бібліотечної шафи, виділено його ключові композиційні форми і складові елементи, а саме: картуш, овальне тло і виділено його емблему як найбільш виразну особливість. Проаналізувавши основні закономірності використання аналогічних емблем в геральдиці шляхетних родів, ремісників, купців та містян, їх спільних рис та семіотичного навантаження, з’ясовано, що досліджуваний символ є гмерком – специфічним типом авторського позначення власного твору або виробу. Після встановлення авторства та історії створення бібліотечної шафи з головного корпусу Національного університету "Львівська політехніка" висунуто гіпотезу про утворення символіки гмерка-монограми з перших літер імен Юліана Захаревича та скульптора Леонарда Марконі (відповідно: J – Julian та L – Leonard). Наукова новизна полягає у встановленні раніше невідомого змістовного наповнення декоративного оздоблення в дерев’яній пластиці бібліотечної шафи другої половини ХІХ ст. головного корпусу Національного університету "Львівська політехніка". Практичну значущість становить розширення розуміння семантичних особливостей та історико-культурного контексту, який існує під час творення декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтв, а також встановлення факту тісного взаємозв’язку між авторами та їх творчим наробком на прикладі львівського архітектурно-мистецького осередку в період другої половини ХІХ ст. Результати дослідження доцільно використовувати в галузі історії мистецтв, дизайну, а також в процесі розробки реставраційних програм та досліджень.

The purpose of the article is to determine the origin, semantic meaning, and reasons for the presence of specific community symbols on the example of an object undergoing a series of conservation measures. In order to achieve this goal, the method of visual, historiographical, stylistic analysis, as well as the methods of generalization, interpretation, abstraction and description of the studied gem from the library cabinet of the main building of the Lviv Polytechnic National University as part of a preliminary conservation study were used. Having studied the coat of arms decorating the supporting columns of the gallery of the library cabinet, we have identified its main compositional forms and constituent elements, namely: cartouche, oval background, and its emblem as the most expressive feature. After analyzing the main features of the use of such emblems in the heraldry of noble families, craftsmen, merchants and bourgeois, their common characteristics and semiotic load, it was found that the emblem from the coat of arms of the cabinet is a merchant's mark. Having established the authorship and history of the Library Cabinet from the main building of the Lviv Polytechnic National University, the author hypothesizes that the mark-monogram was formed from the initial letters of the names of Julian Zachariewicz and the sculptor Leonard Marconi, respectively: J – Julian and L – Leonard. The scientific novelty of the article is to establish the hitherto unknown content of the decorative decoration in the wooden sculpture of the library cabinet of the second half of the nineteenth century of the main building of the Lviv Polytechnic National University. The practical significance is to expand the understanding of the semantic features and the historical and cultural context that exists during the creation of works of decorative and applied arts and crafts, as well as to establish the fact of a close relationship between the authors and their creations on the example of the Lviv architectural and artistic center in the second half of the nineteenth century. The results of the study can be used in the field of art history, design, as well as in the development of conservation programs and research.