Architectonics of competitiveness of innovation-oriented enterprises in the context of international globalization

Abstract

As a result, we have proved that the competitiveness of innovation-oriented enterprises in the context of international globalization is a complex and multidimensional phenomenon that requires an effective management architecture. It is established that enterprises that are able to adapt to new challenges, using innovation as the basis of their strategy and actively developing their international presence, have a better chance of operating effectively. It has been determined that in the context of globalization, competitiveness is not limited to local markets - it has an international dimension, which requires a strategic approach to managing innovations and resources. It is established that the intensive growth of globalization has affected the dynamics of development of many sectors of the economy, especially in the context of the spread of information technology and rapid innovation. It is proved that innovative enterprises seeking to be competitive in the international arena must constantly adapt to changes and develop new technological solutions: the competitiveness of such enterprises largely depends on their ability to innovate, adapt strategies to global conditions and respond quickly to new challenges. The author proposes to define competitiveness architectonics as a set of interrelated components that allow an enterprise to maintain and strengthen its position in international markets, where innovative strategies, flexibility and openness to change are the basis for successful functioning in the context of global competition.

В результаті нами було доведено, що конкурентоспроможність інноваційно-орієнтованих підприємств у контексті міжнародної глобалізації є складним та багатовимірним явищем, яке потребує ефективної архітектоніки управління. Встановлено, що підприємства, які здатні адаптуватися до нових викликів, використовуючи інновації як основу своєї стратегії та активного розвитку міжнародну присутність, мають більше шансів на ефективну діяльність. Визначено, що в умовах глобалізації конкурентоспроможність не обмежується лише локальними ринками, вона має міжнародний вимір, що вимагає стратегічного підходу до управління інноваціями та ресурсами. Встановлено, що інтенсивне зростання глобалізації вплинуло на динаміку розвитку багатьох секторів економіки, особливо в умовах поширення інформаційних технологій та швидких інновацій. Доведено, що підприємства інноваційного спрямування, які прагнуть бути конкурентоспроможними на міжнародній арені, повинні постійно адаптуватися до змін та розвивати нові технологічні рішення: конкурентоспроможність таких підприємств багато в чому залежить від їхньої здатності впроваджувати інновації, адаптувати стратегії до глобальних умов і швидко реагувати на нові виклики. Запропоновано визначення архітектоніки конкурентоспроможності як комплексу взаємопов’язаних компонентів/потенціалів, що дозволяють підприємству зберігати і зміцнювати свої позиції на міжнародних ринках, де інноваційні стратегії, гнучкість та відкритість до змін є основою успішного функціонування в умовах глобальної конкуренції.