Фінансові стратегії та організація внутрішньовиробничих відносин в умовах антикризового функціонування підприємств

Abstract

У статті розглядаються питання формування фінансових стратегій та організації внутрішньовиробничих відносин підприємств в умовах антикризового функціонування. Нестабільність ринкового середовища, викликана економічними, політичними та соціальними чинниками, посилює потребу у використанні ефективних механізмів управління фінансами, оптимізації внутрішньовиробничих процесів та створенні адаптивних моделей діяльності. Основну увагу приділено аналізу впливу кризових ситуацій на фінансову стійкість підприємств та їхню здатність забезпечувати конкурентоспроможність у сучасних умовах. У статті визначено ключові підходи до розробки фінансових стратегій, які спрямовані на підвищення ефективності використання ресурсів, мінімізацію фінансових ризиків та формування резервів для стабільного функціонування в довгостроковій перспективі. Розглянуто питання внутрішньовиробничої організації, зокрема взаємодію між структурними підрозділами, механізми розподілу ресурсів і встановлення економічних відносин, що забезпечують гнучкість та адаптивність підприємства в кризових умовах. Особливу увагу приділено аналізу механізмів антикризового управління, які сприяють мінімізації ризиків та забезпеченню фінансової стійкості підприємств. Висвітлено основні елементи фінансової стратегії, зокрема управління капіталом, оптимізацію витрат та ресурсне забезпечення, що мають вирішальне значення для підвищення конкурентоспроможності та забезпечення стійкого розвитку. Стаття присвячена вирішенню актуального питання, що стосується управління нестабільною стійкістю підприємства. Оцінка нестабільної стійкості є одним з найважливіших принципів діяльності підприємства, який надає інформацію про фінансові можливості компанії на момент її оцінки та на майбутнє. Це вимога до діяльності підприємства, що забезпечує високий рівень конкурентоспро-можності, ефективності та інтенсивності. Таким чином, відновлення та зміцнення стійкості є пріоритетним завданням для підприємства, що є основною передумовою його ефективного функціонування. Антикризове управління створює необхідні умови для стабілізації, подальшого розвитку та активізації діяльності підприємства не тільки на внутрішньому ринку, але й на зарубіжних ринках.

The article considers the issues of forming financial strategies and organizing internal production relations of enterprises in the conditions of anti-crisis functioning. The instability of the market environment caused by economic, political and social factors increases the need to use effective mechanisms of financial management, optimize internal production processes and create adaptive models of activity. The main attention is paid to the analysis of the impact of crisis situations on the financial stability of enterprises and their ability to ensure competitiveness in modern conditions. The article identifies key approaches to the development of financial strategies aimed at increasing the efficiency of resource use, minimizing financial risks and forming reserves for stable functioning in the long term. The issues of internal production organization are considered, in particular, the interaction between structural units, mechanisms for distributing resources and establishing economic relations that ensure the flexibility and adaptability of the enterprise in crisis conditions. Particular attention is paid to the analysis of anti-crisis management mechanisms that contribute to minimizing risks and ensuring the financial stability of enterprises. The main elements of financial strategy are highlighted, in particular capital management, cost optimization and resource provision, which are crucial for increasing competitiveness and ensuring sustainable development. The article is devoted to solving the current issue related to the management of unstable stability of the enterprise. Assessment of unstable stability is one of the most important principles of the enterprise's activity, which provides information about the financial capabilities of the company at the time of its assessment and for the future. This is a requirement for the enterprise's activities, which ensures a high level of competitiveness, efficiency and intensity. Thus, the restoration and strengthening of stability is a priority task for the enterprise, which is the main prerequisite for its effective functioning. Anti-crisis management creates the necessary conditions for stabilization, further development and activation of the enterprise's activities not only in the domestic market, but also in foreign markets.