Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/32976| Title: | Особливості використання етикетних формул у композиційній рамці ділового листа початку XVIII ст. (на матеріалі "Книги, глаголемой листовня") |
| Other Titles: | Features of the use of etiquette formulas in the compositional framework of a business letter of the beginning of the 18th century (based on the material of «A book the called a collection of letters» 1712) |
| Authors: | Дзира, Іван Ярославович |
| Keywords: | адресат адресант діловий лист етикетна формула звертання мовленнєвий етикет "листовня" |
| Issue Date: | 2025 |
| Citation: | Дзира І. Я. Особливості використання етикетних формул у композиційній рамці ділового листа початку XVIII ст. (на матеріалі "Книги, глаголемой листовня") / І. Я. Дзира // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 2025.- Т. 36 (75), № 5. - С. 7-12. |
| Source: | Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика |
| Abstract: | У статті вперше зроблено спробу дослідити етикетні формули композиційної рамки ділового листа, що зафіксовані в тексті першого практичного порадника з українського справочинства ХVІІІ ст. – «Книзі, глаголемой листовня» 1712 р. Упорядники збірки радили вживати розчленовані вокативні конструкції, тобто комплекс поєднаних сурядним зв’язком розгорнутих, елементарних або непоширених звертань до адресата. Зазначення імені, по батькові та прізвища одержувача в зачині є факультативним. Вокативну конструкцію виносять на окремий рядок (рядки) перед основним текстом. Її починають з відступу, а після неї ставлять знак оклику. Через необов’язковість використання звертань у основній частині листа полівокативна фігура з повторною номінацією адресата трапляється рідко. У подорожніх листах замість прямого звертання за традицією використовується опосередкований вокатив – складений із суворим дотриманням субординації розлогий перелік адресатів. Залежно від семантико-функціональних особливостей виокремлений масив заключних етикетних формул поділено на три групи. Найпоширенішими в діловому листуванні були гонорифічні формули, що виражали запевнення в повазі, дружбі, відданості й покірності з боку адресанта. Натомість побажальні формули, а також поєднання гонорифічного й побажального типів на сторінках збірки спостерігаємо досить рідко. Характерною рисою ділового епістолярію є побутування багатокомпонентних лінгвоетикетних моделей, що ефективно забезпечували компліментарність епістолярного тексту, надавали йому неповторного емоційного забарвлення й особливої експресивності. Розглянуті матеріали підтверджують існування успадкованої з попередньої доби статусної асиметрії між адресатом і адресантом, що виявлялася у вираженому етикетними формулами підкресленому звеличенні першого й самоприниженні останнього. В її основі лежала не лише станова чи майнова нерівність, а й прагнення автора підтримувати комунікацію й досягнути поставленої мети. |
| DOI: | 10.32782/2710-4656/2025.5.1/02 |
| URI: | https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/32976 |
| Faculty: | Факультет культури і креативних індустрій |
| Department: | Кафедра філології та перекладу (ФП) |
| ISSN: | 2710-4656 2710-4664 |
| Appears in Collections: | Наукові публікації (статті) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Дзира_Особливості_використання_етикетних_формул.pdf | 378,27 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.